15 листопада, у Римо-Католицькій Церкві довільний спомин св. Альберта Великого, єпископа і Вчителя Церкви.
Св. Альберт походив зі Швабії. Під час навчання в Падуї він вступив до ордену Проповідників (домініканців). Викладав у багатьох університетах, найбільше в Парижі та Кельні, де його слухачем був св. Тома Аквінський. У 1260 році був призначений єпископом Регенсбургу. Після двох років відмовився від керівництва дієцезією і решту життя провів у Кельні.
Альберт Великий — видатний схоласт. Завдяки коментарям Альберта праці Аристотеля стали надбанням середньовічної культури. Він не тільки систематизував знання античних і арабських вчених у галузі природознавства й етики, а й провів також власні дослідження на основі спостережень і досвіду.
Помер 15 листопада 1280 року. Залишив багату наукову спадщину в галузі богослов’я, логіки, метафізики, етики, математики і природознавчих наук. Завдяки широкому діапазонові знань отримав титул «doctor universalis». Св. Альберт є покровителем природничих наук.