Питання:
«Чи нормально для християнина боятися смерті? Чи не означає це, що людина боїться Божого суду? Я розумію, що, як віруючий, я повинен приймати смерть спокійно і з довірою до Господа. Але одна справа – розуміти це, інше – приймати всім серцем … »
Відповідь:
Чи нормально для християнина, для віруючої людини відчувати страх смерті? Так, це цілком природно для кожного з нас. Адже смерть робить замах на найпрекрасніше благо, яке у нас є – життя, – заради якого Бог нас навіть наділив інстинктом самозбереження. По відношенню до смерті ми відчуваємо подвійний страх. По-перше, смерть сама по собі – це мука, страждання. Святий Фома Аквінський говорив: «Смерть і будь який тілесний недолік, як і непослух плоті духу, – це страждання за гріх прабатьків». А оскільки вона позбавляє самого першого блага людини, життя, то вона є найбільшим стражданням. Смерть необоротно відрізає нас від цього світу, від усіх земних, тимчасових благ, в яких ми потребуємо і які любимо. Тому інстинктивно ми уникаємо всього того, що може нанести хоча б найменшу шкоду нашому земному життю.
Але, як справедливо зауважує автор питання, поряд зі страхом смерті людина відчуває і страх Божого суду, побоювання, що Бог після смерті, так би мовити, «пред'явить рахунок», про який ми не підозрювали. Така боязнь Божого суду допомагає нам піклуватися про наше майбутнє життя. Святий Петро в Першому Посланні каже: «І коли праведник ледве спасеться, то грішник і безбожний де з'явиться?» (4, 18). Не треба забувати і про вигуку ангела з Апокаліпсису: «Пострашіться Бога і віддайте йому славу, бо приходить година суду його» (14,7). Читаємо також в Євангелії від Луки: «Один із повішених злочинців зневажав його, кажучи: «Хіба ти не Христос? Спаси себе і нас!»А другий, озвавшися, скартав його і мовив: «Чи не боїшся Бога, ти, що покутуєш ту саму кару?» (23,39).
Обидва ці аспекти нашої боязні смерті насправді спасенні: перший веде нас до того, що ми дбаємо про нинішнє життя, а другий – про життя майбутнє.