Ми щойно відзначали свято Нового року: 1 січня за новоримським (григоріанським) календарем та 14 січня за давньоримським (юліанським) літочисленням.
Що таке «цивільний Новий рік»?
Це той день, від якого починаємо датувати документи, листи, банківські чеки новим числом – на одну одиницю більше, як попереднього року. Попри ці зміни числення ми дуже любимо свято Нового року. Минув старий рік, який завжди чомусь уважаємо трохи невдалим.
Натомість дивимося в новий рік із надією, що він буде кращий. У цьому причина нашої «новорічної» радості.
З приходом нового року бажаємо одне одному різних благ: сповнення мрій, добробуту, міцного здоров’я тощо. Це звучить і виглядає дуже гарно, але має один дефект – все, що ми згадали вище, залишається у площині бажань: мрії можуть не здійснитися, добробуту може не бути і стан здоров’я може погіршитися.
Великою мірою здійснення цих побажань від нас не залежить.
Хочу звернути увагу на одне побажання – могутнє за своїм ефектом, здійснення якого є цілковито у наших можливостях.
Кажуть, що походить воно із гуцульських традицій. А звучить це побажання так: «Сусіде (сусідко), дай Боже, щоб за рік ми могли глянути одне одному в очі!»
Яке багатство наших Карпат!
+ Любомир
Блаженніший Любомир Гузар, Українська правда
фінансово.
Щиро дякуємо!
