Роздуми до Слова Божого на суботу V тижня Великого Посту
Вражає в цьому уривку те, що первосвященики і фарисеї збирають нараду проти Ісуса і водночас визнають, що Він чинить силу чудес. Вражає не тільки ця затверділість серця тогочасних духовних провідників, а й упертість мого власного серця, яке теж було і є свідком численних чудес, учинених Богом для мене і для багатьох моїх близьких друзів, знайомих, рідних… і попри це, серце не перестає бути твердим.
“ Якщо Господь не відступив від Каяфи навіть тоді, коли він радився, як би вбити Сина Божого, то чи зможе Він полишити тебе??!
Але ще більше вражає той факт, що Бог не відступився від тих людей, не залишив їх навіть на нараді, коли Вони Його Єдинородного Сина засуджували на смерть. Звідки це знаємо? Від Каяфи: краще для вас, щоб одна людина померла за народ, а не щоб увесь народ загинув!» Це він сказав не сам від себе, але, будучи того року первосвящеником, пророкував, що Ісус мав померти за народ. Автор Четвертого Євангелія чітко дає зрозуміти, що Каяфа сказав ці слова під натхненням, навіть зазначає, що він пророкував. Це важливо відзначити: не віщував, не випадково сказав, а пророкував. Говорити пророцтво — це говорити під впливом Бога. Бути вустами Бога!
Якщо Господь не відступив від Каяфи навіть тоді, коли він радився, як би вбити Сина Божого, то чи зможе Він полишити тебе??!