Греко-католицький календар:
Сорок двох мчч., що в Аморії
Іс. 1 19 – 2, 3.
19. Як схочете бути слухняними, то їстимете від благ країни. 20. А як затнетеся й бунтуватиметесь, то меч пожере вас, бо уста Господні так говорять.» 21. Ой, якою ж стала повією столиця вірна, сповнена правосуддя, в якій панувала справедливість, тепер же – душогубці! 22. Срібло твоє жужеллю стало, вино твоє розчинене водою. 23. Князі твої – бунтарі й спільники злодіїв; усі на гостинці ласі, за дарунками так і женуться. Сироту вони не обороняють, а справа вдовиці до них не доходить. 24. Тим то ось слово Владики, Господа сил, Ізраїлевого Сильного: «О, я відплачу моїм противникам і воздам моїм ворогам! 25. Я простягну на тебе мою руку і розтоплю в горнилі твою жужель та відділю все оливо від тебе. 26. Поверну тобі правителів, як здавна було, і радників твоїх, як колись було. Тоді назвуть тебе містом правди, столицею вірною.» 27. Сіон буде відкуплений правосуддям, а його навернені – справедливістю. 28. А всім відступникам і грішникам – погибель, і ті, що Господа покидають, загинуть. 29. Ви будете соромитися дубів, що вам такі любі; ви будете стидатися садів, що вам такі милі. 30. Ви станете, як дуб, на якім зів'яло листя, і як той сад, що води не має. 31. Потужний стане клоччям, праця ж його – іскрою. Вони горітимуть обоє разом, і нікому буде гасити. 1. Слово, що його узрів Ісая, син Амоса, про Юдею і про Єрусалим. 2. На останку днів станеться, що гора дому Господнього буде поставлена на вершині гір і підійметься понад пагорби. Усі народи поспішать до неї. 3. І сила народів піде туди, і скажуть: «Ходіте, вийдемо на гору Господню, в дім Бога Якова, і він покаже нам свої дороги, і будемо ходити його стежками, бо з Сіону закон вийде, і слово Господнє з Єрусалиму.»
Бт. 1, 14-23
14. Тоді сказав Бог: "Нехай будуть світила на тверді небесній, щоб відділяти день від ночі й нехай вони будуть знаками для пір (року), для днів і років; 15. нехай будуть світила на тверді небесній, щоб освітлювати землю." І так сталося. 16. І зробив Бог два великі світила: світило більше – правити днем, а світило менше – правити ніччю, і зорі. 17. І примістив їх Бог на тверді небесній, щоб освітлювати землю, 18. та правити днем і ніччю і відділяти світло від темряви. І побачив Бог, що воно добре. 19. І був вечір і був ранок – день четвертий. 20. Тоді сказав Бог: "Нехай закишать води живими створіннями й нехай птаство літає над землею попід твердю небесною." 21. І сотворив Бог великих морських потвор і всілякі живі створіння, що повзають та кишать у воді, за їхнім родом, і всіляке птаство крилате за його родом. І побачив Бог, що воно добре; 22. і благословив їх Бог, кажучи: "Будьте плідні і множтеся та наповняйте воду в морях, і птаство нехай множиться на землі." 23. І був вечір і був ранок – день п'ятий.
Прип. 1, 20-33.
20. Мудрість по вулицях голосить, свій голос по майданах піднімає, 21. на роздоріжжях гомінливих кличе, при входах у браму в місті виголошує: 22. “Докіль, придуркуваті, дурноту любитимете? Докіль насмішники кохатимуться в насмішках, безумні ненавидітимуть науку? 23. Верніться на мою дорогу; ось ізіллю на вас мій дух, слова мої звіщу вам. 24. За те, що кликала я, та ви зреклися, як простягала руку, ніхто не хотів зважати, 25. за те, що гордували всякою порадою моєю, моїх докорів не сприймали, – 26. то я буду сміятися з вашого нещастя, я буду кпити, як на вас страх надійде; 27. як страх на вас надійде, немов буря; злетить на вас нещастя, немов вихор, коли на вас наляже гніт і смуток. 28. Тоді будуть до мене кликати, та я не обізвуся, будуть шукати мене пильно, але не знайдуть. 29. За те, що вони зненавиділи науку, страху Господнього не прийняли, 30. поради моєї не бажали, знехтували всі мої докори, – 31. тому плоди своїх учинків їстимуть, наситяться задумами своїми. 32. Бо відступництво невігласів їх убиває, і безтурботність дурнів губить їх. 33. Хто ж слухає мене, той житиме безпечно, і буде спокійний, не боявшися лиха”.
фінансово.
Щиро дякуємо!
