Про крайню нужду та бідність Папа говорив з новими послами Ефіопії, Малайзії, Ірландії, Фіджі та Вірменії. Бенедикт ХVІ прийняв їх на приватній аудієнції 4 травня.
Папа зазначив, що актуальний розвиток суспільних комунікацій, у певний спосіб, вчинив світ «меншим». Можливість майже негайно отримати інформацію про події, які стаються в усьому світі, є для нас усіх закликом до того, щоб бути поруч народів та осіб «у їхніх радостях, а також у їхніх труднощах». Великі терпіння, спричинені бідністю та нестачею матеріальних та духовних дібр, закликає нас до нової мобілізації, щоб, у справедливості та солідарності, вийти назустріч усьому тому, що загрожує людині, суспільству та довколишньому середовищу.
За словами Бенедикта ХVІ, масове переселення у міста, збройні конфлікти, голод та хвороби, що вражають численні народи, в драматичний спосіб розвивають бідність, яка у наш час набирає нових форм. Теперішня економічна криза спричинилась до того, що багато сімей живуть у нестабільності. Коли створення та помноження потреб збільшують можливість необмеженого використання та споживання, брак необхідних засобів стає причиною розчарування. І коли бідність співіснує із великим багатством, в людях зроджується думка про несправедливість, що може стати джерелом перевороту. Отож, державам варто подбати про те, щоб соціальні закони не збільшували нерівність і гарантували народам гідне життя.
На думку Папи, розвиток, якого прагне кожна держава, повинен охоплювати кожну людину в її цілості, а не лише її економічний аспект. Досвід (такий, як мікрокредити та ініціативи утворення асоціативних справедливих союзів) показує, що є можливим гармонізувати економічні цілі із соціальними зобов’язаннями, демократичним урядуванням та пошаною до природи. Святіший Отець вважає, що добре було б посприяти ручній праці та землеробству, повертаючи їм гідність, якої вони заслуговують.
Святіший Отець також підкреслив, що релігія дозволяє людині побачити в іншому свого брата. Тому, даючи людям можливість пізнати Бога, гарантуючи свободу релігії, держава допомагає їм сформуватись як духовно сильним особистостям, які здатні свідчити та робити добро навіть тоді, коли це вимагає зречень та жертв. Отож, у такий спосіб, можна будувати суспільство, у якому поміркованість та братерство переважатимуть над нуждою, байдужістю, егоїзмом, корисливістю та марнотратством.
За матеріалами: Радіо Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
