Літургійні читання на 21 травня (УГКЦ)

Греко-католицький календар

Ап. і єв. Йоана Богослова
прп. Арсенія Великого

Ап. – Ді. 18 зач.; 8, 5-17

5. Так і Филип, прийшовши в місто Самарію, проповідував їм Христа. 6. А народ однодушне уважав на те, що Филип говорив, слухаючи його й бачивши ті знаки, що він чинив, 7. бо з багатьох виходили нечисті духи, що в них були, кричачи голосом великим, і сила паралітиків та кривих видужувала. 8. Радість же була велика в тім місті. 9. А був перед тим у тому місті один чоловік, Симон на ім'я, що займався чаклунством і дивував люд самарійський та видавав себе за щось велике. 10. За ним усі від найменшого до найбільшого слідом ходили, кажучи: «Цей чоловік – сила Божа, що її звуть великою.» 11. Отож вони до нього були уважні, бо він довго дивував їх чарами своїми. 12. Та як повірили Филипові, що звіщав їм царство Боже й ім'я Ісуса Христа, христились чоловіки й жінки. 13. Увірував тоді й сам Симон і, охристившись, перебував з Филипом; а бачивши знаки й великі чуда, що робились, дивувався. 14. Довідавшися, що Самарія прийняла слово Боже, апостоли, які були в Єрусалимі, послали до них Петра і Йоана. 15. Ці прийшли й помолилися за них, щоб вони прийняли Духа Святого, 16. бо він ще не зійшов був ні на кого з них, а лише були охрищені в ім'я Господа Ісуса. 17. Тоді поклали на них руки, і вони прийняли Святого Духа.

Єв. – Йо. 20 зач.; 6, 27-33

27. Працюйте не на ту їжу, яка проминає, лише на ту їжу, яка залишається на життя вічне, – яку як дасть вам Син Чоловічий, бо його Бог Отець назнаменував.» 28. Вони ж мовили до нього: «Що робити нам, щоб діла Божі чинити?» 29. А Ісус відповів і сказав їм: «Діло Боже – вірувати в того, кого він послав.» 30. Тоді вони йому: «Який же знак твориш ти, щоб ми побачили й увірували в тебе? Що вчиниш? 31. Батьки наші манну в пустині споживали, як ото написано: Дав їм хліб з неба їсти.» 32. Ісус же сказав їм: «Істинно, істинно говорю вам: Не Мойсей дав хліб вам з неба, лише Отець мій дає вам хліб правдивий з неба. 33. Божий бо хліб той, що з неба сходить і життя світові дає.»

Ап. – Ап. – 1 Йо. 68 зач.; 1, 1-7.

1. Що було споконвіку, що ми чули, що бачили нашими очима, що оглядали і чого руки наші доторкалися, про Слово життя, – 2. а життя об'явилось, і ми бачили й свідчимо й звістуємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й нам явилося, – 3. що ми бачили й чули, звістуємо й вам, щоб і ви мали спільність із нами. А наша спільність – з Отцем і з його Сином Ісусом Христом. 4. І це ми вам пишемо, щоб наша радість була повна. 5. А ось та звістка, що ми від нього чули й звістуємо вам: Бог – світло, й ніякої у ньому темряви немає. 6. Коли ми кажемо, що маємо з ним спільність, а ходимо в темряві, то ми говоримо неправду й не чинимо правди. 7. А коли ходимо у світлі, як він сам – у світлі, ми маємо спільність один з одним, і кров Ісуса Христа, його Сина, нас очищує від усякого гріха.

Єв. – Йо. 61 зач.; 19, 25-27; 21, 24-25.

25. А при хресті Ісусовім стояли його мати, сестра його матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина. 26. Бачивши Ісус матір і біля неї учня, що стояв, – а його ж любив він, – мовить до матері: «Жінко, ось син твій.» 27. А тоді й до учня мовить: «Ось матір твоя.» І від тієї хвилі учень узяв її до себе.
24. Це той учень, який оте свідчить і який оте написав, і знаємо, що його свідчення – правдиве. 25. Є багато ще й іншого, що сподіяв Ісус, – та якби оте все поодинці записати, то, гадаю, і самий світ не змістив би написаних книг. Амінь.

ecumenicalcalendar.org.ua