Євангеліє грецькою – XIII звичайна неділя

«Якщо б я була священиком, я би ґрунтовно вивчила єврейську і грецьку мову, щоб пізнати думку Бога такою, якою Він її схотів виразити в нашій людській мові» (св. Тереза з Лізьє)

Євангеліє на XIII звичайну неділю

Початковий спів: Κύριε, ἐλείσον! – Господи, помилуй! – спів, що визнає Ісуса Господом,
Господом милосердя, над нами, грішниками (виконавець – Divna Ljubojevic).

Мк 5,21-43
21 Καὶ διαπεράσαντος τοὺ Ἰησοῦ ἐν τῷ πλοίῳ πάλιν εἰς τὸ πέραν συνήχθη ὄχλος
πολὺς ἐπ’ αὐτόν, καὶ ἦν παρὰ τὴν θάλασσαν. 22 Καὶ ἔρχεται εἷς τῶν
ἀρχισυναγώγων, ὀνόματι Ἰάϊρος, καὶ ἰδὼν αὐτὸν πίπτει πρὸς τοὺς πόδας αὐτοῦ 23
καὶ παρακαλεῖ αὐτὸν πολλὰ λέγων ὅτι τὸ θυγάτριόν μου ἐσχάτως ἔχει, ἵνα ἐλθὼν
ἐπιθῇς τὰς χεῖρας αὐτῇ ἵνα σωθῇ καὶ ζήσῃ. 24 καὶ ἀπῆλθεν μετ’ αὐτοῦ.
καὶ ἠκολούθει αὐτῷ ὄχλος πολὺς καὶ συνέθλιβον αὐτόν. 25 Καὶ γυνὴ οὖσα ἐν ῥύσει
αἵματος δώδεκα ἕτῃ 26 καὶ πολλὰ παθοῦσα ὑπὸ πολλῶν ἱατρῶν καὶ δαπανήσασα τὰ
παρ’ αὐτῆς πάντα καὶ μηδὲν ὠφεληθεῖσα ἀλλὰ μᾶλλον εἰς τὸ χεῖρον ἐλθοῦσα, 27
ἀκούσασα τὰ περὶ τοῦ Ἰησοῦ ἐλθοῦσα ἐν τῷ ὄχλῳ ὄπισθεν ἥψατο τοῦ ἱματίου
αὐτοῦ· 28 ἔλεγεν γὰρ ὅτι ἐὰν ἅψωμαι κἄν τῶν ἱματίων αὐτοῦ σωθήσομαι. 29 καὶ
εὐθὺς ἐξηράνθη ἡ πηγὴ τοῦ αἵματος αὐτῆς καὶ ἔγνω τῷ σώματι ὅτι ἴαται ἀπὸ τῆς
μάστιγος. 30 καὶ εὐθὺς ὁ Ἰησοῦς ἐπιγνοὺς ἐν ἑαυτῷ τὴν ἐξ αὐτοῦ δύναμιν
ἐξελθοῦσαν ἐπιστραφεὶς ἐν τῷ ὄχλω ἔλεγεν· τίς μου ἥψατο τῶν ἱματίων; 31 καὶ
ἔλεγον αὐτῷ οἱ μαθηταὶ αὐτοῦ· βλέπεις τὸν ὄχλον συνθλίβοντα σε καὶ λέγεις· τίς
μου ἥψατο; 32 καὶ περιεβλέπετο ἰδεῖν τὴν τοῦτο ποιήσασαν. 33 ἡ δὲ γυνὴ φοβηθεῖσα
καὶ τρέμουσα, εἰδυῖα ὁ γέγονεν αὐτῇ, ἦλθεν καὶ προσέπεσεν αὐτῷ καὶ εἶπεν αὐτῷ
πᾶσαν τὴν ἀλήθειαν. 34 ὁ δὲ εἶπεν αὐτῇ· θυγάτηρ, ἡ πίστις σου σέσωκεν σε· ὕπαγε
εἰς εἰρήνην καὶ ἴσθι ὑγιὴς ἀπὸ τῆς μάστιγός σου.
35 Ἔτι αὐτοῦ λαλοῦντος ἔρχονται ἀπὸ τοῦ ἀρχισυναγώγου λέγοντες ὅτι ἡ θυγάτηρ
σου ἀπέθανεν· τί ἔτι σκύλλεις τὸν διδάσκαλον; 36 ὁ δὲ Ἰησοῦς παρακούσας τὸν
λόγον λαλούμενον λέγει τῷ ἀρχισυναγώγῳ· μὴ φοβοῦ, μόνον πίστευε. 37 καὶ οὐκ
ἀφῆκεν οὐδένα μετ’ αὐτοῦ συνακολουθῆσαι εἰ μὴ τὸν Πέτρον καὶ Ἰάκωβον καὶ
Ἰωάννην τὸν ἀδελφὸν Ἰακώβου. 38 καὶ ἔρχονται εἰς τὸν οἶκον τοῦ ἀρχισυναγώγου,
καὶ θεωρεῖ θόρυβον καὶ κλαίοντας καὶ ἀλαλάζοντας πολλά, 39 καὶ εἰσελθὼν λέγει
αὐτοῖς· τί θορυβεῖσθε καὶ κλαίετε; τὸ παιδίον οὐκ ἀπέθανεν ἀλλὰ καθεύδει. 40 καὶ
κατεγέλων αὐτοῦ. αὐτὸς δὲ ἐκβαλὼν πάντας παραλαμβάνει τὸν πατέρα τοῦ παιδίου
καὶ τὴν μητέρα καὶ τοὺς μετ’ αὐτοῦ καὶ εἰσπορεύεται ὅπου ἦν τὸ παιδίον. 41 καὶ
κρατήσας τῆς χεῖρος τοῦ παιδίου λέγει αὐτῇ· ταλιθα κουμ, ὅ ἐστιν
μεθερμηνευόμενον· τὸ κοράσιον, σοὶ λέγω, ἔγειρε. 42 καὶ εὐθὺς ἀνέστη τὸ κοράσιον
καὶ περιεπάτει· ἦν γὰρ ἐτῶν δώδεκα. καὶ ἐξέστησαν εὐθὺς ἐκστάσει μεγάλῃ. 43 καὶ
διεστείλατο αὐτοῖς πολλὰ ἵνα μηδεὶς γνοῖ τοῦτο, καὶ εἶπεν δοθῆναι αὐτῇ φαγεῖν.

Що цікавого в тексті:

✓Participium – це віддієслівна форма, яка, з одного боку має час і стан як дієслово, а з другого
боку, відмінюється по родам, числам і відмінкам, як прикметник. Participium має не один
спосіб вживання.

1. Атрибутивне вживання – participium окреслює певну характеристику іменника. У цьому
випадку participium перекладаємо дієприкметником або його еквівалентом (адже українська
мова практично не вживає дієприкметника активного стану). Цілу серію participium в
атрибутивному вживанні зустрічаємо у 25-27 віршах: γυνὴ (певна жінка) … οὖσα (яка є,
находящаяся) ἐν ῥύσει αἵματος… πολλὰ παθοῦσα (яка витерпіла, настрадавшаяся)…
δαπανήσασα (яка витратила, истратившая) τὰ παρ’ αὐτῆς πάντα… καὶ μηδὲν ὠφεληθεῖσα (яка
[нічим не] скористалась, [ничем не] воспользовавшаяся)… εἰς τὸ χεῖρον ἐλθοῦσα (яка
прийшла [до гіршого], пришедшая) … ἀκούσασα [яка почула, услышавшая] τὰ περὶ τοῦ
Ἰησοῦ… ἐλθοῦσα (яка прийшла, пришедшая) ἐν τῷ ὄχλῳ ὄπισθεν ἥψατο τοῦ ἱματίου αὐτοῦ
(25-27).

2. Субстантивоване вживання. Про субстантивоване (іменникувате!☺) вживання participium
говоримо тоді, коли він виконує в реченні завдання іменника. Також і у цьому випадку
participium перекладаємо дієприкметником або конструкцією, що його заміняє: θεωρεῖ…
κλαίοντας (плачучих) καὶ ἀλαλάζοντας (ламентуючих) πολλά (38).

3. Адвербіальне вживання – participium додає певну інформацію до присудка у відношенні до
підмета – на кшталт прислівника. У цьому випадку participium перекладаємо
дієприслівником: ἰδὼν (побачивши) αὐτὸν πίπτει (22); παρακαλεῖ αὐτὸν λέγων (кажучи) (22);
ἵνα ἐλθὼν (прийшовши) ἐπιθῇς τὰς χεῖρας αὐτῇ (23); ὁ Ἰησοῦς ἐπιγνοὺς (пізнавши) ἐν ἑαυτῷ…
ἐπιστραφεὶς (обрнувшись) ἐν τῷ ὄχλω ἔλεγεν (30); ἔρχονται ἀπὸ τοῦ ἀρχισυναγώγου λέγοντες
(кажучи) (35); ὁ δὲ Ἰησοῦς παρακούσας (почувши) τὸν λόγον… λέγει (36); εἰσελθὼν
(увійшовши) λέγει αὐτοῖς (39); αὐτὸς δὲ ἐκβαλὼν (вигнавши) πάντας παραλαμβάνει (40);
κρατήσας (схопивши) τῆς χεῖρος τοῦ παιδίου λέγει (41).

4. Предикативне вживання – participium додає певну інформацію до присудка у відношенні
до прямого додатка. З предикативним вживанням participium маємо справу після дієслів, що
виражають чуття, тобто такі дії, як: бачити, чути, відчувати. У цьому випадку participium
перекладаємо дієприкметником або його еквівалентом: ἐπιγνοὺς ἐν ἑαυτῷ τὴν ἐξ αὐτοῦ
δύναμιν ἐξελθοῦσαν (що вийшла) (30); βλέπεις τὸν ὄχλον συνθλίβοντα (що тіснив) (31);
παρακούσας τὸν λόγον λαλούμενον (мовлене) (36).

5. Перифрастичне вживання. Перифрастичні (від грецького слова περίφρασις = висловлення
довкола) – це такі форми дієслова, які виражені описово, за допомогою participium й
допоміжного дієслова εἰμί. У нашому тексті ми маємо такий перифрастичний зворот: ὅ ἐστιν
μεθερμηνευόμενον, що є перекладене = перекладається (41)
2. μὴ φοβοῦ, μόνον πίστευε (36)
У заборонах можемо побачити певне загальне правило: μή + imperativus praesentis
вживається для заборони продовження певної дії; натомість μή + conjunctivus aoristi
вживається для заборони майбутньої дії (напр. Мт 10,26: μὴ φοβηθῆτε, не бійтеся = не
будете боятися). Тому заборону μὴ φοβοῦ можемо перекласти не просто як: не бійся, але як:
перестань боятись; позбався страху, що маєш.
Так само в наказах imperativus praesentis має ідею продовження дії, натомість imperativus
aoristi виражає появлення нової характеристики дії. І так, в нашому тексті imperativus
praesentis: μόνον πίστευε можемо перекласти як: “віруй, у сенсі: не переставай вірити; не
втрачай віри, яка була до цього часу”. Цей же епізод з Яїром, в Євангелії від Луки побачить
той же наказ Ісуса, вираженим в imperativus aoristi: μόνον πίστευσον (Лк 8,50), що можемо
перекласти як: “увіруй, у сенсі: зроби акт віри, більший за той, який ти вчинив перше, ніж ти
дізнався про смерть дочки” [cfr. M. Zerwick, Graecitas biblica, § 246, 242].

Дієслова:
πίπτω – падаю / πίπτει
προσπίπτω – падаю до, припадаю / προσέπεσεν
παρακαλέω – благаю / παρακαλεῖ
ἀπέρχομαι – відходжу / ἀπῆλθεν
ἀκολουθέω – слідую за / ἠκολούθει
συνθλίβω – тісню / συνέθλιβον
ἅπτομαι – торкаюся / ἥψατο / ἅψωμαι
σῴζω – спасаю / σωθήσομαι / σωθῇ / σέσωκεν
ζάω – живу / ζήσῃ
ξηραίνω – сохну / ἐξηράνθη
περιβλέπομαι – дивлюся довкола, оглядаюся / περιεβλέπετο
φοβέομαι – боюся / φοβοῦ
πιστεύω – вірю / πίστευε
θορυβέω – шумлю, тривожуся / θόρυβον / θορυβεῖσθε
κλαίω – плачу / κλαίοντας κλαίετε
ἀποθνῄσκω – вмираю / ἀπέθανεν
καθεύδω – сплю / καθεύδει
ἐγείρω – встаю / ἔγειρε
ἀνίστημι – встаю, піднімаюся / ἀνέστη
περιπατέω – ходжу / περιεπάτει
ἐξίστημι – дивуюся; бути враженим, шокованим / ἐξέστησαν

Інші частини мови:
ὄχλος, τό – натовп
θυγάτηρ, ἡ – дочка
θυγάτριον, τό – доченька
γυνή, ἡ – жінка
χεῖρον (comparativus від κακός) – гірше
ἱμάτιον, τό – одяг
πηγή, ἡ – джерело, потік
αἵμα, αἵματος, τό – кров
δύναμις, ἡ – сила
πίστις, ἡ – віра
μάστιξ, ἡ – недуга
ἀδελφός, ὁ – брат
πατήρ, ὁ – батько
μήτηρ, ἡ – мати

παιδίον, τό – дитина
κοράσιον, τό – дівчина
ἔκστασις, ἡ – здивування, шок

Звороти:
ἐὰν ἅψωμαι κἄν τῶν ἱματίων αὐτοῦ σωθήσομαι – якщо тільки доторкнуся одеж його
буду спасенна
εὐθὺς ἐξηράνθη ἡ πηγὴ τοῦ αἵματος αὐτῆς – відразу всохло її джерело крові
θυγάτηρ, ἡ πίστις σου σέσωκεν σε – дочко, віра твоя спасла тебе
μὴ φοβοῦ, μόνον πίστευε – перестань боятися, не втрачай віри
τὸ παιδίον οὐκ ἀπέθανεν ἀλλὰ καθεύδει – дитина не померла, а спить
τὸ κοράσιον, σοὶ λέγω, ἔγειρε – дівчино, тобі кажу, встань
καὶ εὐθὺς ἀνέστη τὸ κοράσιον καὶ περιεπάτει – і негайно дівчина підвелася і ходила
καὶ ἐξέστησαν ἐκστάσει μεγάλῃ – і були шоковані шоком великим.