Римо-католицький календар
Понеділок VII звичайного тижня, рік І
Перше читання
Сир 1, 1-10
Початок Книги Сираха.
Всяка мудрість — від Господа, з Ним же вона і повіки.
Піщинки моря, краплі дощу і вічності днини — хто порахує? Висоти небесні, земну широчінь і глибини безодні — хто дослідить?
Перед усіма речами була створена мудрість, і розважливий розум — від віку. Джерело мудрості — слово Боже у вишніх, а дороги її — заповіді відвічні.
Корінь мудрості — кому він був об’явлений? І наміри її потаємні — хто про них знає? Повчання мудрості — кому було об’явлено і відкрито? І хто її досвід збагнув багатющий?
Єдиний є мудрий, страшний вельми, — Той, хто возсідає на престолі своєму. Господь сам утворив її, і уздрів, і перелічив її, і розлив її над усіма ділами своїми, над усяким тілом, із щедроти своєї, та й надав її тим, які люблять Його.
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 93(92), 1. 2 і 5 (П.: пор. 1а)
Господь царює, вдягнений у велич.
Або: Господь воцарився, Він одягнувся у велич.
Або: Алілуя.
Господь воцарився, *
Він одягнувся у велич, —
Господь силою одягнувся і підперезався. *
Адже Всесвіт стоїть твердо, — він не похитнеться.
Віддавна Твій престол поставлений твердо, — †
Ти є споконвіку! *
Твої свідчення вельми вірні.
Твоєму домові, Господи, належить святість *
на дні довгі.
Спів перед Євангелієм
Пор. 2 Тим 1, 10б
Алілуя, алілуя, алілуя.
Спаситель наш Ісус Христос смерть знищив,
а життя освітив Євангелієм.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мк 9, 14-29
† Слова Євангелія від святого Марка.
Того часу Ісус та інші з Ним зійшли з гори і, повернувшись до учнів, побачили безліч людей довкола них та книжників, які сперечалися з ними. Як тільки ці люди побачили Його, зніяковіли і, підбігши, привітали Його. А Він запитав їх: «Про що сперечаєтеся з ними?»
І відповів Йому один із натовпу: «Учителю, я привів до Тебе свого сина, який має німого духа. Як тільки де схопить його, то кидає ним, і він піну пускає, скрегоче зубами і ціпеніє. Просив я Твоїх учнів, щоб вигнали його, але вони не змогли!»
А Він у відповідь каже їм: «О роде безвірний, доки Я буду між вами? Доки Я буду терпіти вас? Приведіть його до Мене!» І його привели до Нього. Побачивши Ісуса, дух відразу затряс хлопцем; упавши на землю, той качався, пускаючи піну.
Ісус запитав його батька: «Скільки часу, як це сталося з ним?»
Той відповів: «З дитинства. Часто кидає його у вогонь і воду, щоби погубити його. Якщо Ти щось можеш, допоможи нам, змилосердься над нами!»
А Ісус сказав йому: «“Якщо можеш!” Все можливе віруючому!»
Тут же батько дитини, скрикнувши, вигукнув: «Вірю! Допоможи моєму невірству!»
Зауваживши, що збігається натовп, Ісус погрозив нечистому духові, кажучи йому: «Духу німий і глухий, Я тобі наказую: вийди з нього і більше не входь у нього!» Закричавши, дух сильно затряс ним і вийшов, а хлопець стався наче мертвий, так що багато хто говорив, що він помер. А Ісус узяв його за руку, підвів його, і той встав.
Коли Він зайшов у дім, учні наодинці стали запитувати Його: «Чому ми не змогли його вигнати?»
А Він сказав їм: «Це поріддя нічим не можна вигнати, хіба що молитвою».
Слово Господнє.
Біблійні роздуми:
Що є причиною одержимості? (о. Кирило Лесько)
Все можливе тому, хто вірує (о. Яцек Салій ОР)