Роздуми над Божим Словом на понеділок VІІ звичайного тижня, рік ІІ
«Це поріддя нічим не можна вигнати, хіба що молитвою» (Мк 9,29).
На сторінках Євангелія ми набагато частіше зустрічаємось з біснуватістю ніж в Старому Завіті. Можливо тому, що злий дух не може залишитися в спокої в присутності Божій і тому проявляється кожного разу, коли зустрічається з Ісусом. Ісус Христос прийшов звільнити людину з неволі диявола, а диявол противитися цьому аж ніяк не може, бо Христос має над ним повну владу.
Роздумуючи над фрагментами Євангелія, де Христос виганяє бісів, ми повинні поставити собі дуже важливе питання: «Що є причиною біснуватості?»
Церква вчить, що всяка біснуватість відбувається за згодою людини, яка буває захоплена злим духом. Однак це не значить, що згода має виражатися в словах — ця згода, згідно з думкою екзорцистів, виражається у вчинені гріха ідолопоклонства, прокляття Бога, відкинення Його, а також — вчинками окультного характеру чи спіритизмом (викликання духів). Людина відкривається на дію злого духа гріхом безбожності — такий гріх є запрошенням для злого духа.
Не випадково батько цієї дитини виявляє свої сумніви, кажучи до Ісуса: «Якщо Ти щось можеш, допоможи нам, змилосердься над нами!» (Мк 9, 22). Через свої сумніви у вірі цей чоловік, безпосередньо чи опосередковано, сам став причиною біснуватості свого сина: «Що хто посіє, те й жатиме» (Гал 6,7).
Наші гріхи проти віри не проходять безслідно: якщо вони й не вплинуть на нас, то можуть торкнути наших дітей. Наші діди воювали з Церквою і з Богом, а наслідки ми збираємо сьогодні. Батьки ведуть свою дитину до бабки, щоб викачати переляк, не усвідомлюючи на яке зло наражають і себе і свою дитину: «Що хто посіє, те й жатиме» (Гал 6,7).
Якщо Христос сказав, що це «поріддя нічим не можна вигнати, хіба що молитвою», то це значить, що за людину, яку опанував гріх, хтось повинен молитися, хтось повинен безперестанно заступатися за неї перед Богом, благати про милість для неї.
Роздумуючи над цим Євангелієм, поставмо собі питання: «Як я ставлюсь до гріхів і вад мого ближнього? Чи усвідомлюю, що цей гріх є неволею для цієї людини? Чи хочу за закликом Христа молитися за цю людину?»
Можемо зробити висновок: джерелом духовного зла для людини є безвір’я. Ліками проти безвір’я є молитва.
фінансово.
Щиро дякуємо!
