Проблема Бога на цифровому континенті

У вчорашньому (20 вересня) числі «L’Osservatore Romano» вміщено статтю голови Папської Ради у справах засобів суспільної комунікації архиєпископа Клаудіо Марії Челлі. Він висловився про папське вчення щодо «цифрової культури» та межі нової євангелізації. Папа не боїться цих нових просторів, а навпаки, заохочує Церкву вийти на них, – стверджує архиєпископ Челлі.

Instrumentum laboris, опрацьовані секретаріатом генерального Синоду єпископів на приготування засідань найближчої звичайної сесії цього загального зібрання, чотири параграфи (59-62) присвячує тематиці медіа в контексті нової євангелізації. Ця частина документа носить промовисту назву «Нові межі простору комунікації». Документ визнає, що нинішній світ комунікацій «створює величезні можливості та становить один із великих викликів для Церкви» (п.59), що «нові цифрові технології дали початок справжньому новому суспільному просторові, чиї зв’язки можуть впливати на суспільство і на культуру» (п.60), і що «від впливу, який він справляє, залежить те, як ми сприймаємо самих себе, інших та світ» (п.60). Звідси випливає виразне усвідомлення, що ми маємо справу з культурою – останні висловлювання папського магістерію говорять саме про «цифрову культуру», – яку започаткували нові комунікаційні технології, і що вона є великим викликом для спільноти Церкви.

Я певен, що Папа повністю усвідомлює межі нових технологій та певні негативні впливи, що їх вони мають, зокрема, на світ молоді; попри це він не боїться, а навіть заохочує Церкву практикувати «дияконію культури» на нинішньому «цифровому континенті».

«З Євангелієм у руці та серці потрібно підтверджувати, що й це є час, аби надалі готувати шляхи, які провадять до Божого Слова, пам’ятаючи про присвячення особливої уваги тим, хто ще на етапі пошуків, що більше – стараючись їх підтримувати як перший крок до євангелізації.» І Папа у своїх роздумах замислюється над провадженням «душпастирства у цифровому світі», яке має «взяти до уваги також тих, хто не вірує, хто недовірливий і в своєму серці прагне абсолюту і непроминальних істин, – зваживши, що нові засоби дозволяють встановлювати контакти зі сповідниками усіх релігій, невіруючими та особами, які представляють усі культури».

За матеріалами: L’Osservatore Romano