Цьогорічне великопісне послання Папи присвячене зв’язку віри і любові. Святіший Отець цього разу не стільки закликає до якихось побожних практик, скільки ділиться роздумами про роль віри і любові у житті християнина.
Посилаючись на свою першу енцикліку, Бенедикт XVI підкреслює, що чесноти віри і любові тісно пов’язані між собою. За словами Папи, віра – є відповіддю на любов Бога: «Оскільки Бог на початку полюбив нас (пор. 1 Йн 4, 10), любов вже не є лише «заповіддю»; вона є відповіддю на дар любові, з якою Бог приходить до нас».
«Але для Бога недостатньо, щоб ми просто прийняли Його безумовну любов, – пише Папа. – Він не лише любить нас, але хоче наблизити нас до себе, перемінити нас таким глибоким чином, щоб ми могли сказати разом із Св. Павлом: «Живу вже не я, а живе Христос у мені».
Тому, діла любові є прямим наслідком віри. Однак, «інколи виникає тенденція применшити термін «любов до ближнього» до солідарності чи просто гуманітарної допомоги. Однак важливо пам’ятати, що найбільшим ділом любові є євангелізація, яка є «служінням слова», – наголошує Святіший Отець.
Папа підкреслює, що віра без вчинків є немов дерево без плодів – ці дві чесноти виникають одна з одної. «У Церкві, споглядання і дія, символом яких, певною мірою, є євангельські постаті Марії й Марти, повинні співіснувати та взаємно доповнюватись», – нагадує Бенедикт XVI.
Також Папа нагадує одним реченням про традиційні християнські практики, до яких особливо заохочує Великий піст: «зміцнювати віру через уважніше та довше слухання Божого Слова, зростаючи в любові до Бога і до ближніх, а також через виконання конкретних вказівок щодо посту, покути та милостині».
Наприкінці послання Папа побажав «щоб усі ви змогли провести цей час, відроджуючи свою віру в Ісуса Христа, щоб разом з Ним увійти в коло любові до Отця і до кожного брата і сестри, яких ми зустрічаємо в нашому житті». У цьому намірі Папа молиться і просить Господнє благословення «для кожного з вас і для кожної спільноти!».