Римо-католицький календар
Понеділок VIII звичайного тижня, рік ІІ
Перше читання
1 Пт 1, 3-9
Читання з Першого послання святого апостола Петра.
Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, який зі свого великого милосердя через воскресіння з мертвих Ісуса Христа відродив нас до живої надії, до нетлінної, непорочної і нев’янучої спадщини, збереженої для вас на небі, — для вас, котрі силою Божою зберігаєтеся через віру для спасіння, яке готове з’явитися в останній час.
З того радійте, навіть якщо тепер ви маєте бути дещо засмучені всілякими випробовуваннями, щоб випробування вашої віри — набагато ціннішої за золото, яке гине, хоч і випробовується у вогні, — виявилося для похвали, слави і честі при з’явленні Ісуса Христа. Ви Його любите, не бачивши, ви вірите в Нього, хоча не бачите нині, радієте невимовною і преславною радістю, досягаючи мети вашої віри — спасіння душ!
Слово Боже.
Респонсорійний псалом
Пс 111(110), 1-2. 5-6. 9 і 10в (П.: 5б)
Бог про завіт свій завжди пам’ятає.
Або: Господь пам’ятатиме про завіт свій повіки.
Я буду Господа прославляти всім серцем *
у раді праведних і в громаді.
Великі діла Господні, *
їх прагнуть усі, які їх жадають.
Він дає поживу тим, які Його бояться, *
повік пам’ятатиме про завіт свій.
Силу своїх діянь Він звістив своєму люду, *
щоби дати їм спадщину народів.
Він послав визволення народові своєму, *
встановив свій завіт навіки.
Його Ім’я — святе і грізне! *
Його хвала перебуває навіки.
Спів перед Євангелієм
2 Кор 8, 9
Алілуя, алілуя, алілуя.
Ісус Христос, будучи багатим, заради вас став убогим,
аби ви збагатилися Його зубожінням.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мк 10, 17-27
† Читання святого Євангелія від Марка.
Того часу, як Ісус вирушав у дорогу, один підбіг, впав на коліна й запитав Його: «Учителю добрий, що маю робити, аби успадкувати вічне життя?»
Ісус сказав йому: «Чому називаєш Мене добрим? Ніхто не є добрим, один лише Бог. Знаєш заповіді: Не вбиватимеш, не чинитимеш перелюбу, не крастимеш, не будеш свідчити неправдиво, не будеш чинити кривди, шануй свого батька та матір».
Той сказав йому: «Учителю, все це я зберіг з юних літ!»
Ісус же, поглянувши на нього, полюбив його і сказав йому: «Одного бракує тобі: піди і все, що маєш, продай та роздай бідним, — і будеш мати скарб на небі. А тоді приходь і йди за Мною!» Він же, засмутившись від сказаного слова, відійшов засмученим, бо мав великі маєтки.
І, поглянувши навколо, Ісус каже своїм учням: «Як важко тим, які надіються на багатство, увійти в Царство Боже!» Учні були вражені тими словами. А Ісус знов у відповідь каже їм: «Діти, як важко увійти в Царство Боже! Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже!»
Вони ще більше дивувалися, говорячи між собою: «Хто ж тоді може бути спасенним?»
Поглянув на них Ісус та й каже: «Для людей це неможливе, але не для Бога, бо для Бога все можливе».
Слово Господнє.
Біблійні роздуми:
Христос дивиться по-різному (о. Патрик Оліх OFM)
Формування серця: любов до Бога чи до багатства? (о. Кирило Лесько)