Римо-католицький календар
ХХХ Звичайна Неділя, рік В
Перше читання
Сир 35, 12-14. 16-18
Читання з Книги Сираха.
Господь — суддя, Він не зважає на особи. А й не зважатиме Він на особу, яка проти бідного, — Він бо вислухає просьбу покривдженого. Проханням сироти Він не погордує, ані вдовою, яка свою скаргу виливає.
Хто поклоняється Богу, той буде доброзичливо прийнятий, і молитва його аж до хмар досягне. Смиренного молитва крізь хмари пробивається: він не матиме втіхи, аж поки вона не дійде; не спиниться, поки Всевишній над ним не зглянеться і суддя справедливий не розсудить.
Слово Боже.
Респонсорійний псалом
Пс 34(33), 2-3. 17-18. 19 і 23 (П.: 7а)
Вбогий покличе, Бог його почує.
або: Вбогий закликав, і Господь його почув.
Благословлятиму Господа в кожному часі, — *
хвала Його на моїх устах постійно.
Господом хвалитися душа моя буде. *
Хай почують лагідні і звеселяться.
Обличчя Господнє — проти тих, які зло чинять, *
щоб вигубити із землі про них всяку пам’ять.
Вони закликали, — і Господь почув їх *
та визволив їх від всякого горя.
Господь близький до тих, чиї серця у скрусі, *
і спасе пригноблених духом.
Господь душі своїх слуг відкупить, *
і не будуть осуджені †
всі ті, котрі на Нього покладають надію.
Друге читання
2 Тим 4, 6-9. 16-18
Читання з Другого послання святого апостола Павла до Тимотея.
Любий! Я вже стаю жертвою, і настає час мого відходу. Я поборовся доброю боротьбою, свій біг закінчив, віру зберіг. А тепер приготовлено мені вінець праведності, який того дня дасть мені Господь, справедливий Суддя, і не лише мені, а й усім, хто полюбив Його прихід. При моїй першій обороні нікого не було зі мною, але всі мене покинули. Хай не буде їм це зараховано. А Господь став при мені й підкріпив мене, аби через мене сповнилось провіщення: щоб усі язичники почули, і я був визволений з пащі лева. І Господь визволить мене від усякого лихого діла і спасе для свого Небесного Царства. Йому слава навіки-віків. Амінь.
Слово Боже.
Спів перед Євангелієм
2 Кор 5, 19
Алілуя, алілуя, алілуя.
Бог у Христі примирив світ із собою,
і доручив нам слово примирення.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Лк 18, 9-14
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу Ісус деяким, переконаним щодо себе, ніби вони праведні, і які за ніщо мають інших, розповів таку притчу: «Два чоловіки піднялися до храму помолитися: один фарисей, а другий митник. Фарисей, ставши, про себе так молився: “Боже, дякую Тобі, що я не такий, як інші люди, — грабіжники, несправедливі, перелюбники або як оцей митник; я пощу двічі
на тиждень, даю десятину з усього, що надбаю”.
А митник, здалека стоячи, не смів навіть очей звести до неба, але бив себе в груди, промовляючи: “Боже, будь милосердний до мене, грішного”.
Кажу вам, що цей, на відміну від іншого, зійшов до свого дому оправданий, бо кожний, хто буде себе підносити, буде принижений; а той, хто буде принижувати себе, буде піднесений».
Слово Господнє.
Біблійні роздуми:
Хто принижується? (о. Кирило Лесько)
Ми і фарисеї, і митарі. (Слово між нами)