На думку Бенджамена Вайкера, життя Ратцінгера – це «біле мучеництво».
Бенедикт XVI має бути проголошений Учителем Церкви, пише Бенджамен Вайкер (США, викладач Університету Святої Марії, Міннесота, Коледжу Томи Аквінського та Францисканського університету Стюбевілля). При цьому американець робить обмовку, що його слова «можливо, завчасні», оскільки аби стати Вчителем Церкви, потрібно спершу бути визнаним святим Католицької Церкви.
Та, на його переконання, факт, що Йозеф Ратцінгер мусив залишити життя викладача, аби бути послідовно архиєпископом, префектом Конгрегації віровчення, Папою – можна назвати «білим мучеництвом», якого зазнав нинішній Папа-емерит. Він покинув те, що найбільше любив, аби взятися за те, чого найбільше потребувала Церква.
Попри надлюдський тиск, який чинить папське служіння, він таки не полишив писання наукових праць, залишаючи нам духовно-інтелектуальну спадщину, яку ми лише тепер починаємо цінувати, каже Вайкер.
Він нагадує, що вимогами для проголошення Вчителем Церкви є теологічна глибина написаного та вплив трудів на Церкву, який можна розцінити як вираження справжньої Традиції. На думку Вайкера, ці вимоги характеризують уже саму лише книжку Бенедикта XVI «Ісус із Назарета», хоч він є автором ще багатьох праць.
«Щоразу, коли читаю якусь із них, я дивуюся глибині та широким горизонтам його мислення, зокрема його глибокому розумінню історії Церкви – не тільки як інституції, а й того, як Церква була співзвучна з грецькою та римською філософією, боролася за євангелізацію поганської Римської імперії, будувала нову цивілізацію – християнську Європу – на руїнах супер-держави, що розвалилася; як вона боролася з Реформацією, з новими ворожими течіями сучасної філософії та зі світськими рухами, які прагнуть викреслити Церкву з історії. Здається, немає періоду ані тематики у цій драмі, що налічує 2000 років, якої б не дослідив Папа Бенедикт», – пише Вайкер.
З нагоди нещодавнього 86-річчя з дня народження Бенедикта XVI кардинал Крістоф Шенборн сказав, що Йозеф Ратцінгер – це теолог на рівні св.Августина чи св.Бонавентури (до речі, обидва визнані Вчителями Церкви). «Я не пророк, – сказав тоді архиєпископ Віденський, – але переконаний, що теологічний спадок, залишений нам Бенедиктом, назавжди поєднав його з історією Церкви. Я не вагаючись ставлю його на одному рівні зі св.Августином, св.Бонавентурою чи блаж.Джоном Генрі Ньюменом».
За матеріалами: КАІ
фінансово.
Щиро дякуємо!
