Маю більш ніж десятилітній досвід священичого служіння. Ніколи не думав, скільки за цей час висповідав людей. Напевно сьогодні ця цифра вимірюється тисячами.
Тисячі сповідей людей, сотні тисяч слів, якими люди описують свої гріхи, інколи іншими мовами. Але, якось нещодавно я спіймав себе на думці, що є гріхи, які трапляються в людському житті, на які майже ніхто не звертає ніякої уваги. Натомість вони деформують наше суспільство і мають далекосяжні наслідки. Хтось навчився маскувати ці гріхи під чесноти, а хтось перестав на них звертати увагу зовсім. Хтось думає, що якщо це поширене явище, то і перестає мати ознаки гріха.
Видавати таємницю сповіді для священика є тяжкий гріх, з якого отримати розрішення не так вже й легко. Тому я буду настільки обережний, що повідаю вам те, чого я на сповіді ніколи не чув. Наприклад я ніколи не чув на сповіді про такий гріх, як засмічування навколишнього середовища. У мене ніколи не сповідалася людина, яка б згадала про те, що після пікніка не поприбирала після себе, або хтось, хто визнав, що вивіз своє сміття до лісу чи річки. Мені у сповідальниці ніколи не траплялися люди, які вибивали рибу струмом, тротилом чи в інший варварський спосіб. Я не стикався ніколи із людиною, яка б посповідалася, що вирубує ліс без чийогось на це дозволу. Знаю, що такі люди є навіть і серед моїх парафіян, але чомусь люди думають, що «годувати сім'ю» в такий спосіб не є тяжким гріхом.
Можливо у когось із священиків сповідалися люди, які ремонтують дороги, але тільки не у мене. Може хтось це вважає своєю звичною справою отримувати зарплатню і палець об палець нічого не робити, а може це хтось не вважає гріхом отримувати зарплатню просто за перебування на посаді.
Надзвичайно рідко, один випадок на кілька років, трапляється, щоб хтось назвав гріх хабарництва. У мене ніколи не сповідався директор школи, що за гроші влаштовує вчителя на роботу чи надає йому додаткові години. Ніколи не сповідався лікар, який вимагає гроші, щоб прийняти пологи. Ніколи не сповідався батько, який за гроші влаштовує сина на роботу і даїшники-хабарники чи водії мені чомусь не попадалися. І з людиною, яка сповідається з того, що стоїть на мітингу за гроші, я ніколи не стикався, і тих, хто оплачував це і поготів.
У мене ніколи ще не сповідався чоловік, який не знайшов потрібних слів щоб підтримати дружину, яка стояла перед вибором зробити аборт. Хоча, і ті чоловіки, які відверто примушували дружину чи свою дівчину робити аборт, не сповідалися ніколи. З іншого боку, пари, які отримали дитину з пробірки, прирікши десятки ембріонів на смерть або заморозку, ніколи не сповідалися також.
З чого ще люди не сповідаються? Майже ніколи не сповідаються із згіршення своїм прикладом. Не сповідаються із того, що мовчали на гріх, ніколи не сповідалися батьки, які толерують статеве спів-життя своїх чад до шлюбу, не сповідаються із того, що будучи українцями, не знають своєї історії, пісні, мови. Ще ніколи не сповідалася у мене людина, яка каже, що їй немає різниці, до якої конфесії належати, бо Бог є один. І насамкінець, напевне ніколи я не зустріну людини, яка б сповідалася із того, що не хоче бути святою.
о.Олег Кобель, olehko.blogspot.com