Рената Сальварані провела всебічне дослідження, порівнюючи, зіставляючи та з’ясовуючи, де істина, а де омана у питанні про автентичність місць, де помер і воскрес Ісус.
Дослідження було представлене в Римському європейському університеті, де п.Рената пояснювала, яким чином вона досліджувала перші літургійні тексти, а також як відбувались археологічні дослідження.
Рената Сальварані
Авторка праці «Храм Гробу Господнього у Єрусалимі»:
«Ми не зможемо зрозуміти, як християнські спільноти жили, молилися та відправляли Літургії, якщо не пізнаватимемо їхніх храмів. Вони споруджувалися для молитви в тих само місцях, де Ісус страждав, помер і воскрес.»
У своєму дослідженні авторка розглянула всі письмові джерела, залишені першими християнами, які, вважається, знали точне місце, де Ісус помер і воскрес, аж до приходу францисканців, що були стражами Святої Землі протягом восьми сторіч.
Рената Сальварані
Авторка праці «Храм Гробу Господнього у Єрусалимі»:
«Це — надзвичайно кам’яниста місцевість, яку використовували спеціально для страт. Окрім того, вона була й цвинтарем. У першу чергу, ми знаємо, що регіон, де сьогодні знаходиться Гріб Господній, є об’єктом безперервного служіння й літургійної молитви з часів, коли перша жінка увійшла до гробниці, і дотепер.»
Нарциз Клімас
Директор Францисканського архіву біблеїстики (Єрусалим):
«Ми спостерігаємо певний «нерозривний ланцюжок» від Ісуса Христа через Його апостолів. У ті часи, близько IV – V ст., на зміну усній традиції прийшла письмова. Окрім цього, перед нами неперервна низка свідчень, які розвіюють сумніви щодо автентичності цього місця.»
Попри те, що Гріб Господній було двічі зруйновано, християни різного походження і традицій відбудовували його, адже розуміли всю важливість збереження місця, де помер та воскрес Ісус.
RomeReports
Переклад: Анастасія Александрова, СREDO