Я, кимович

Ісус назвав тільки шість заповідей. Коротка амнезія Всевишнього чи умисний хід?

Цікавинка. Ісус під час розмови з Дуже Хорошим назвав на одному диханні шерег заповідей. «Не вбивай, не чужолож, не кради, не свідчи фальшиво, шануй батька і матір, і люби ближнього як себе самого».

Дотримувався всього? «Дотримувався. Всіх. Чого мені ще бракує?»

Погляньмо на Ісусів список. Він назвав тільки шість із десяти заповідей. Яких бракує? Перших. Тих, що стосуються Бога.

Ісус оминув найважливіші заповіді. У того типа, який ставив найнахабніше на світі питання, — «що ще доброго маю зробити, аби увійти до царства?» — усе було окей перед людьми. Він не крав, не вбивав, платив аліменти, не чужоложив, не проклинав, не брехав. Він тільки, от дрібничка, не дотримувався заповідей, які стосуються Бога. Вочевидь Бог не був йому потрібний.

Самодостатність. Прославлення добра в собі. Гріх, який згубив Люцифера. Єдиний біблійний опис сатани (Ез 28) то цитата, яка роками вже справляє на мене величезне враження. Може, тому, що я вдивляюся в неї, як у дзеркало? «Високо неслось серце твоє з-за краси твоєї. Через твою вроду втратив ти свою мудрість» — прорікав Езекиїл.

До кінця життя пам’ятатиму пророцтво монаха, який, бачачи мене уперше в житті, шепнув: «Будь з собою обережний». Правда болюча: я сам для себе є найбільшою загрозою. Я, кимович.

Мартін Якимович, Gość Niedzielny