Потанцюємо

Коли вона залишається сама у монастирі, щільно зачиняє двері, вмикає музику і починає кружляти.

Я зустрів монахиню, яка танцює. Що в цьому дивного? Вона танцює перед Пресвятими Дарами у монастирській каплиці. Але тільки тоді, коли цього не бачать інші сестри.

Коли вона залишається сама у монастирі, щільно зачиняє двері, вмикає музику і починає кружляти. Як сама стверджує, для Ісуса… Ні, вона не неофітка. Молиться в згромаджені вже понад двадцять років. Багато бачила. Під яку музику танцює? Під пісні прославлення? Ні! Вона танцює вальси  Штрауса. Має готовий музичний збірник.

Я знаю музиканта, який після того як зустрів Бога, який з міццю діє у Церкві, засинав з Біблією під подушкою. Він лягав спати, притулившись до Божого Слова.

Я чув про сестру Розаріанну – доньку варшавського рабина, яка, на жах батьків, стала домініканкою. Вона підходила до дарохранительниці, клала на неї черговий лист з проханням про молитву, що надійшов до монастиря, і зі святою безпечністю кидала: «Ось, читай. Щоб не казав потім, що нічого не знав».

Думаю, що Богу подобаються такі близькі стосунки, всі ці прості жести. Я боюся, що коли вже стану перед Ним, то почую: «Я тебе не знаю. Ти ніколи не розповідав мені, яке пиво любиш, чим переймаєшся і яку ти музику слухав, коли їхав зранку трамваєм».

«Ісус вийшов на гору, щоб помолитися, і цілу ніч провів у молитві до Бога», – читаємо у Біблії.

– Ісус зникав на всю ніч. Учні бачили це та дивувалися: «Як вони люблять один одного!», – пояснює паулін о. Максиміліан Стемпєнь. – Каталіна Рівас у книжці про муку Христа пише, що Він мало не кожну другу ніч проводив на молитві з Отцем. Багато років Він готувався до страждань. Нав’язував з Ним зв’язок любові. Що давав Йому Отець? Силу. Вчив, як прийняти страждання, як змагатися з неприємностями. Така роль батька!

Близькість. Простота.

Мала Терезка гуляла собі в саду… у намірі одного місіонера.

Марцін Якімовіч, Gość Niedzielny
Фото: Олена Качуровська, СREDO