Роздуми над Словом Божим на четвер ІІІ звичайного тижня, рік ІІ
Якою мірою ми маємо міряти світ? Щодня життя нам приносить різні ситуації, в яких треба дати якусь оцінку різним людським діям. Медіа весь час несуть новини про те, що хтось щось зробив. Як вимірювати себе і світ довкола нас?
Христос сказав: «Якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, і додасться вам». Отже, міра, яку нам дає Господь, збільшує те, що в нас є, сягає далі, ніж те, що ми маємо. Хоча нині багато що нам ще не знане, не доступне для вимірювання, то колись Божа міра досягне й того, що тепер від нас приховане. «Немає нічого захованого, що не виявилося б, і немає таємного, яке б не розкрилося».
Міра, якою нас міряє Бог, це Боже синівство. А мірою цього синівства є Його Син, Ісус Христос. Для нас, людей, Ісус Христос став мірою. Аби стати співмірним із нами, Він прийняв людську природу. Цю свою людськість Він зробив для нас мірою, яка вказує напрямок, а межею цієї міри є більше ніж наша людськість. Він зробив це, аби ми могли дійти до святої Божої присутності, в якій усе, що людське, осягає вершину досконалості в Богові.
Отже, й себе, й інших людей я маю вимірювати мірою Божого дитинства. Я — Божа дитина, а кожна людина — мій брат або сестра у Богові. Про це не можна забувати жодної миті, також і коли сильні емоції затьмарюють наш погляд. Також і тоді, коли хтось не знає, що він так само, зі свого боку, є моїм братом чи сестрою. Будьмо насамперед людьми, маймо людське серце, очі та вуха, аби могли стати світлом для світу.
фінансово.
Щиро дякуємо!
