Коментар о. Георгія Чистякова до слів Апостола Павла «немає влади, щоб не була від Бога» (Рим 13, 1).
Якщо ми з вами ось зараз переходимо до роздумів про те, що християнин має бути активний, — а ми знаємо з минулого, які активні були подвижники, які активні були праведники, яка активна була у висловлюванні своїй поглядів на життя суспілства мати Марія Скобцова та чимало інших людей її часу й попередніх часів, — зокрема, велика княгиня Єлизавета Федорівна, — якщо ми зараз усе-таки перейдемо від цієї проблеми до того, що християнин не повинен бути пасивним, — християнин не повинен автоматично визнавати будь-яку владу і будь-яку форму правління, а повинен пам’ятати про те, що влада від Бога тоді, коли вона — влада.
Адже Апостол, коли каже у своєму виразі: «немає влади, яка не від Бога», він використовує слово «arch». А «arch» — це влада, коли вона є началом розумного управління. Він міг, говорячи про владу, використати якесь інше грецьке слово, наприклад, «dynamis» — сила, але він же його не використовує. Або «kratos» — могутність: стосовно держави вживалось також і це слово. Ні: він каже не «dynamis», він каже «arch», маючи на увазі, що влада тоді влада, коли вона розумна; ось тоді вона від Бога. А може ж бути банда розбійників, яка захопила верховенство у державі. Тоді казати, що така банда також освячена, що її діяльність освячена Богом, — абсолютно неприпустимо. Якщо ми повернемося до тексту Послання до Римлян, то далі там сказано: «і ті, існуючі» (пер. Турконяка: «а чинні». — Прим. ред.), там є грецька часточка «de», вона вказує на те, що можуть бути якісь державні структури, які не від Бога: «і ті, існуючі влади» — вони від Бога встановлені. Іншими словами, Апостол показує, що язичницька Римська імперія — не християнська державна система, але заснована на праві — а Римська імперія заснована на римському праві, — вона встановлена від Бога.
Таким чином, Апостол нам показує, загалом беручи, якої ми маємо шукати державності: державності, яка базується на праві, а не на якихось ідеологемах. Не державність східного зразка, а державність, яка сьогодні зветься демократичною. Але якщо ми від цієї проблеми перейдемо до іншої і згадаємо, виступаючи за демократію, виступаючи за ту державну систему, яка дає змогу нам вільно сповідувати нашу віру, вільно навчати дітей вірі, вільно проповідувати, друкувати Слово Боже, говорити про Бога, видавати інші книжки, які ми чомусь вважаємо за потрібне видавати, — згадаємо, що в цієї системи дуже багато противників, — і, звичайно, нам дуже важко ставитися до них добре. Ми їх вважаємо якщо не ворогами, то, в будь-якому разі, людьми, чиї погляди для нас неприйнятні, людьми, які, на наш погляд, при владі перебувати не повинні. Якби вони не перебували при владі, якби вони були відсторонені від влади, то ми б, певно, навчилися: з легкістю їх жаліли, співчували їм, і зуміли б виконати ту заповідь, яку нам дає Христос, кажучи: «Любіть ворогів ваших».
— Але, вибачте, отче Георгію, якщо ми можемо казати, що радянська влада була владою фальшивою, — що це була, власне кажучи, не влада…
— Так, це була саме не «arch», а «dynamis».
— Для слова «влада» немає якогось іншого слова…
— Російською так, а грецькою їх багато, різних слів.
— Тут немає еквівалента, який виразив би поняття «неправедна влада».
— У російській мові немає такого слова, бо на Русі не було правової свідомості. У греків, у римлян вона була, й тому і них різні терміни означають владу законну і владу захоплену, владу незаконну. Ми ж змушені до слова «влада» додавати різні епітети.
— Ну так: це була тиранія. Зрештою, в нашу мову це слово увійшло. Але…
— Так. Апостол же не каже, що «tyrannus» (тиранія) або «dynamis» (сила) — від Бога. Він каже: від Бога — «arch», влада розумна, влада законна.
Уривок з інтерв’ю:
"Священник Георгий Чистяков: Массовые митинги — это Божье дело".
Владимир Ерохин, Baznica