Літургійні читання на 8 липня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Св. велкмуч. Прокопія

Апостол
Рим 7, 1-13

1 Хіба ви не знаєте, брати, — а звер­таюся я до тих, хто знає За­кон, — що Закон має владу над людиною, доки вона живе? 2 Одружена жінка, доки живе її чоловік, пов’язана з ним законом; ко­ли ж помре чоловік, вона звіль­няється від закону чоловіка. 3 Тому, доки її чоловік живий, її вважатимуть перелюбницею, якщо стане дружиною іншого чоловіка. Коли ж помре чоловік, вона звіль­няється від Закону і не буде пере­любницею, якщо вийде заміж за іншого. 4 Тому, брати мої, і ви померли для Закону тілом Христа, аби нале­жа­ти іншому, — Тому, хто встав із мертвих, щоб ми принесли плід Бого­ві. 5 Бо коли ми були в тілі, то грі­хов­ні пристрасті, які виявляються че­рез Закон, діяли в наших членах, щоби приносити плід смерті. 6 Нині ж ми звільнилися від Зако­ну, померли для того, що нас зв’язу­вало, щоб служити в оновленні духа, а не в стародавності букви.
7 То що ж скажемо? [Хіба] Закон — то гріх? Зовсім ні! Але я пізнав гріх тільки через Закон. Я не знав би пожадливості, якби Закон не гово­рив: Не пожадай. 8 Тож гріх, узявши привід від за­повіді, викликав у мені всяку по­жад­­ливість, адже гріх без Закону — мерт­вий.
9 Я жив колись без Закону, а як прий­шла заповідь, гріх ожив, 10 а я помер, тому заповідь, дана для життя, спричинила мені смерть. 11 Бо гріх, що взяв привід через заповідь, звів мене й умертвив нею. 12 Отже, Закон — святий, і запо­відь — свята, праведна та добра.
13 Хіба те, що добре, спричинило ме­ні смерть? Зовсім ні! Але гріх, щоб і виявитися гріхом, спричинив мені смерть через добро, аби гріх став надмірно грішним завдяки за­повіді.

Євангеліє
Мт 9, 36 – 10, 8

36 Побачивши ж юрби, Він зми­лосердився над ними, оскільки були втомлені та розпорошені, наче вівці, які не мають пастуха. 37 Якось каже Ісус своїм учням: «Жнива великі, а женців мало. 38 Тож благайте Господаря жнив, щоби послав робітників на свої жни­ва».

1 Прикликавши Дванадцятьох своїх учнів, Ісус дав їм владу над нечистими духами, щоб вига­няти їх і зціляти всяку хворобу й усяку недугу.
2 Ось імена Дванадцятьох апо­столів: перший — Симон, прозваний Петром, і Андрій, його брат; Яків Зе­­ведеїв та Йоан, його брат; 3 Филип і Вартоломей; Тома і мит­ник Матей; Яків Алфеїв і Та­дей; 4 Симон Кананіт і Юда Іска­рі­от­ський, який зрадив Його.
5 Цих Дванадцятьох послав Ісус і заповів їм, кажучи:
«На дорогу язич­ників не йдіть і до міста самарійського не входьте, 6 а йдіть радше до загиблих овець дому Ізрáїля. 7 Ідіть і проповідуйте, кажучи, що наблизилося Царство Небесне. 8 Хворих оздоровляйте, мертвих воскре­шайте, прока­жених очищайте, бісів виганяйте; даром отри­мали — даром давайте.

Біблійні роздуми