Літургійні читання на 20 вересня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Свв. мучч. і ісповідників — великого князя Михаїла і боярина його Теодора, чернігівських чудотворців.
Св. велкмуч. Євстратія і тих, що з ним 

Апостол
2 Кор 11, 5-21

5 Думаю, що я нічим не менший від архиапостолів. 6 Хоч я і простий у слові, але не в знанні, адже в усьому ми завжди були відкритими перед вами.
7 Хіба я вчинив який гріх, коли при­нижував себе для того, аби ви були звеличені? Адже я даром бла­говістив вам Боже Євангеліє! 8 Від інших Церков забрав я, при­й­маючи плату, щоб вам слу­жи­ти. 9 А коли я прийшов до вас, то тер­пів нестатки, але нікому не був тя­гарем, бо мої нестатки поповни­ли брати, які прибули з Македонії. Я в усьому стримував себе, щоб не бу­ти вам тягарем, — і буду стримувати. 10 Істина Христа є в мені; і цю похвалу не відніме в мене ніхто в кра­їнах Ахаї. 11 Чому? Тому, що я не люблю вас? Те знає Бог. 12 А що роблю, те й буду робити, аби тим, котрі шукають підстави здаватися такими, як ми, усу­нути підставу того, чим вони хваля­ться. 13 Адже вони — лжеапостоли, робітники лукаві, які видають себе за апостолів Христа.
14 І не дивно, бо сам сатана видає себе за ангела світла. 15 Тому не є щось надзвичайне, ко­ли і його слуги видають себе за слу­­жителів праведності: їхній кінець буде за їхніми вчинками.
16 Знову кажу: хай ніхто не вва­жає мене за божевільного. А коли ні, то прийміть мене хоча б як боже­вільного, щоб і я трохи по­хва­лився. 17 Те, що кажу з цього приводу по­хвали, не кажу це від Господа, а на­че в безумстві. 18 Оскільки багато хто хвалиться тілом, то і я похвалюся. 19 Тому що будучи мудрими, ви радо зно­сите безумних. 20 Адже ви терпите, коли вас хто поневолює, коли хто об’їдає, коли хто обдирає, коли хто величається, коли хто б’є вас в обличчя. 21 На сором кажу, що ми наче стал­­и безсилими. Якщо хто нава­жується на щось, то — кажу це в безумстві — відважусь і я.

Євангеліє
Мр 4, 1-9

1 І знову почав Ісус навчати біля моря. І зібралося до Нього бага­то людей, так що Він сам, увійшов­ши в човен, перебував на морі, а весь натовп був край моря, на землі. 2 І Він навчав їх багато притчами, і казав їм у своєму навчанні: 3 Слухайте! Ось вийшов сіяч сі­я­ти. 4 І коли сіяв, одне зерно впало край дороги, і налетіли птахи та ви­збирали його. 5 А друге впало на кам’янистий ґрунт, де не було достатньо землі, й відразу зійшло, бо земля була не­гли­бока. 6 А як сонце піднялося, — зів’яло і, не маючи коріння, засохло. 7 А інше впало між терня; тож ви­росло терня і заглушило його, і во­но не дало плоду. 8 Ще інше впало на добру землю, зійшло, дало паросток та росло; і при­­­несло врожай: одне — в тридцять, одне — в шістдесят, а одне — в сто ра­зів. 9 І сказав: Хто має вуха, щоби слу­ха­ти, нехай слухає!