Літургійні читання на 24 вересня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Св. первомучц. й рівноапостольної Теклі

Апостол
2 Кор 12, 20 – 13, 2

20 Та боюся, аби ча­­сом, коли прийду, не знайти вас такими, якими б не хотів, і щоб сам не був для вас таким, якого б ви не бажали. Щоб не було сварок, заздрощів, обурен­ня, суперництва, обмов, пліток, пихи, безладдя; 21 щоби знову, коли прийду, не впо­­корив мене мій Бог перед вами, і я не оплакував би багатьох, які раніше згрішили та не покаялися в нечистоті, в розпусті, в безсором­но­сті, що їх вчинили.

1 Оце втретє іду до вас. Устами двох або трьох свідків буде ствер­­джене кожне слово. 2 Я попереджав і попереджаю, — як був у вас удруге та й тепер, коли я відсутній, коли прийду зно­ву, то не помилую тих, котрі раніше згрі­шили, як і всіх інших.

Євангеліє
Мр 4, 24-34

24 І Він говорив їм: Зважайте на те, що чуєте: якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, і додасться вам. 25 Адже хто має, тому дасться, а хто не­ має, то й те, що має, буде забране від нього.
26 І казав: Таким є Царство Боже, як той чоловік, який посіє насіння в зем­лю; 27 і чи спить, чи встає, вночі чи вдень, а насіння сходить і росте, але як, — він не знає. 28 Сама по собі земля родить: спер­шу стебло, потім колос, а тоді — пов­но пшениці в колосі. 29 Коли ж доспіє врожай, він негайно посилає женців із серпом, бо настали жнива!
30 І Він казав: До чого уподібнимо Царство Боже? Або до якої притчі при­рівняємо його? 31 Воно — як зерно гірчиці; коли сіється в землю, воно є найменшим з усього насіння, що на землі, 32 та коли посіяти, виростає і стає більшим від усякої городньої рос­лини, і пускає таке велике гілля, що в його затінку можуть гніздитися пта­хи небесні.
33 І багатьма подібними притчами Він говорив їм слово, наскільки його вони могли сприйняти; 34 без притчі ж не говорив їм, а своїм учням окремо все пояснював.