Переживаємо зараз нелегкий час. Ніхто не міг би передбачити, що саме таке може бути з нами.
Здається, що це гарний сюжет для художнього фільму, але аж ніяк не для історії України. Хоча як раз, читаючи підручник з історії можна побачити, скільки крові вже увібрала в себе українська земля від Харкова до Львова. Але скільки це ще буде тривати? Невже наша країна приречена на постійні поневіряння «під парканом» сусідніх держав?! Щоб хоча б трохи зрозуміти, який настрій панує на Півдні і Сході, ми вирішили поспілкуватись з віруючими людьми, пересічними мешканцями Севастополя, Одеси, Харкова.
Ми поцікавились, яка атмосфера панує в містах? Як переживають цю ситуацію віруючі люди? І що надзвичайного сталося за цей час, що торкається їхньої віри?
Загалом в містах панує зовнішній спокій. Люди через свої переконання поділені. Хтось за Євромайдан, а хтось за АнтиМайдан. У нас дуже добре діє російська пропаганда, особливо через ЗМІ, які в цьому регіоні досить популярні. В парафіях священики не торкаються політичних тем. Люди збираються на молитву. «Провокації, що відбуваються в Одесі за путінським сценарієм наводять страх», — так описує ситуацію мешканець Одеси. Частина севастопольців святкує проведення референдуму, популярним стало носити георгіївські стрічки і російську національну символіку, а також її можна побачити на тролейбусах, балконах житлових будинків. У неділю, коли відбувався «референдум» було організовано безкоштовні концерти в місті. Частина севастопольців змушена була виїхати за межі Криму, можливо, на постійне місце проживання. «Після приєднання Криму до Росії напевно ще багато людей виїде, бо ж не всі хочуть прийняти російське громадянство», — зазначає мешканка Севастополя.
Цей нелегкий час також об’єднує людей в молитві. Наприклад, у Харкові молитви щоранку лунають на центральній площі міста. Крім того, люди не лише в Одесі, Севастополі, а по всій Україні моляться про мир в нашій державі, за Росію, керівництво держав. У парафіях та монастирях збираються на молитву перед виставленими Пресвятими Дарами не лише вдень, а й на нічні чування. Всі, духовенство разом з мирянами. «Одного разу був на богослужінні в кафедральному храмі в Одесі і священнослужителів було більше, ніж мирян. Це теж про щось говорить».
Також було зазначено, що у цей тривожний час Бог робить чудеса. Наприклад, в одній з харківських парафій люди, які довгий час жили без таїнства Шлюбу, нарешті до нього приступили. Крім того, люди відновлюють свій зв'язок з Богом, приступаючи після довгої перерви до інших таїнств. «Добрим є те, що люди стали більше і ревніше молитися, негатив – життя в постійному стресі, в напруженому очікуванні того, що може статися найгірше, в довготривалій невизначеності «а що буде завтра». Але Господь навіть зі зла може вчинити добро, так що триваємо, молимося і дуже чекаємо на присвячення України Непорочному Серцю Марії», — поділилась своїми думками мешканка Севастополя. Також відомий випадок, коли після молитви людина змінила свою думку щодо подій в Україні. Напевно, це було прозріння. Одна з мешканок Одеси сказала: «Ця вся ситуація дає людям більше розуміння, що історію пише Господь. Від багатьох, навіть невіруючих, чула, що зараз залишається одне – тільки молитись». «Цей час зриває маски і стає більш відомо «хто є хто», зростає патріотизм. Тепер видно, хто любить Україну, а хто ні. Невпевненість і тривога панують серед людей. У патріотів росте віра в перемогу. З нами Бог! Ми на своїй землі!» — підсумував мешканець Одеси.
Нагадаємо, що Конференція Римо-Католицьких Єпископів 20 березня присвятить Україну Непорочному Серцю Марії і опублікувала своє Звернення з цього приводу.