Меморіал жертвам Голокосту Яд ва-Шем — нагадування про те, до чого може привести відмова від Бога, сказав Святіший Отець учора, 26 травня 2014 р., відвідуючи цей меморіал за планом поїздки у Святу Землю. Сьогодні для українців чимало слів Папи звучать по-особливому, відлунюючи у наших гарячих подіях.
Слова з третього розділу Книги Буття: «Де ти, Адаме?» стали лейтмотивом промови-роздумів Папи Франциска у єрусалимському меморіалі Голокосту Яд ва-Шем. Папа підкреслив руйнівну дійсність зла, зверненого проти людини, яке завжди перебуває у контрасті з гідністю людської особи, створеної на Божий образ і подобу.
До меморіалу, поставленого в пам’ять про 6 млн. жертв Голокосту, Святішого Отця супроводжували президент Ізраїлю Шимон Перес і прем’єр-міністр Беньямін Нетаньяху. Під час зворушливої церемонії пролунав текст, написаний молодою єврейкою з Румунії, яка під час Голокосту померла у концтаборі разом зі своєю дитиною. Всі вшанували пам’ять «Праведників світу», людей, які ризикували життям заради рятування переслідуваних євреїв; серед таких було й чимало католиків і служителів Церкви зокрема.
У Залі пам’яті Святіший Отець запалив лампаду вічного вогню, який нагадує про винищення євреїв у 21 нацистському таборі. Двоє молодих івритомовних католиків з Яффи і Тель-Авіва допомогли Папі покласти вінок із білих і жовтих квітів на урну з прахом євреїв Освенціма. Далі Папа Франциск привітав шістьох, які вижили в часи Голокосту: серед них одного польського єврея, який виріс у католицькій сім’ї. Папа був помітно зворушений і кожному з них поцілував руку.
Для Папи єрусалимський меморіал — це нагадування про те, до чого може привести ідолопоклонство й відмова від Бога Живого. Роздуми Франциска значною мірою складалися з запитань, які можна знайти на сторінках Старого Завіту і автором яких був Бог, а адресатом — людина. Минули століття, але для сучасних людей вони звучать ще більш актуально: «Хто ти, людино? Ким ти стала? На які жахіття ти тепер здатна? Що примусило тебе так низько впасти? Що стало причиною такої нелюдяності й морального розпаду? Хто тебе заразив гординею хазяїна добра і зла? Хто переконав тебе видавати себе за бога?»
«Ти не тільки катувала й мучила своїх своїх братів, але й принесла їх у жертву самій собі, бо ти вознеслася, зображаючи бога», — із гіркотою вимовив Понтифік.
Папа завершив свою промову молитвою, просячи вберегти нас від цього жахіття. «На нас упало найбільше зло з усього, що будь-коли творилося під небом. Господи, почуй мою молитву. Вислухай моє прохання, Боже милосердний. Вибав нас від цієї жахливої жорстокості. Дай нам благодаті соромитися того, на що були здатні ми, люди, соромитися цього найбільшого ідолопоклонства: презирства і нищення нашої плоті, створеної Тобою з пороху земного та оживленої Твоїм диханням життя. Нехай цього ніколи більше не повториться, Господи, ніколи! ’Адаме, де ти?’ Ось ми тут, Господи, і соромимося того, на що була здатна людина, створена на Твій образі подобу. Згадай нас у милості Твоїй».
Наприкінці цього візиту папі Франциску подарували картину 14-річного польського єврея, який загинув в Освенцімі: на ній молодий художник зобразив свою мрію про свободу та новий світ.
Перед візитом до меморіалу Папа побував біля Стіни плачу, єдиної вцілілої стіни Єрусалимського храму. Святіший Отець умістив у ній конверт із молитвою, в якій він словами 122 псалму просить «Бога Авраама, Ісака і Якова» про мир для Єрусалима.
За матеріалами: Папа Римский Франциск, Радио Ватикана
фінансово.
Щиро дякуємо!
