Священики ніколи не повинні забувати, що Ісус Христос є їхньою «першою любов’ю», за якою потрібно завжди йти слідом. На цьому наголосив Папа Франциск під час Святої Меси у каплиці ватиканської резиденції «Дім Святої Марти» у п’ятницю, 6 червня 2014 р., звертаючись до всіх співбратів у священстві.
Проповідник вказав на те, що у житті слід часто запитувати себе про свою власну любов, про те, чи я сьогодні закоханий так само, як першого дня, чи я щасливий із тим, кого обрав, чи, може, тепер ігнорую цю особу? Такі запитання, на думку Папи, слід ставити не лише у подружньому житті, а й у священицькому.
Святіший Отець побудував свою проповідь, яку скерував, зокрема, до священиків, на євангельському діалозі Ісуса з Петром, який розпочався із запитання Спасителя: «Петре, чи любиш ти мене?» Сьогодні це запитання Він скеровує до кожного священика та єпископа: «Чи справді наша любов є такою ж, як того першого дня, чи, може, праця та життєві турботи потроху спрямовують нашу увагу в інший бік, відволікаючи від нашої любові?» Далі Папа наголосив, що часто у подружжі люди сваряться, і це є нормальним, адже коли немає любові, то люди не сваряться, а розходяться.
Далі Вселенський Архиєрей вказав на три аспекти стосунку-діалогу священика з Ісусом, які слід взяти до уваги. Перш за все, бажання стати фахівцем у галузі філософії, богослов’я чи патристики має поступитись бажанню бути пастирем овець, яких сам Христос довіряє своєму священикові. Все інше — другорядне, бо ж Ісус покликав священиків саме для того, щоб вони були провідниками, щоб були пастирями.
Друге запитання, на яке звернув увагу Святіший Отець, стосується любові: «Я пастир чи тільки службовець неурядової організації, що зветься Церквою? Між цим існує велика різниця». Адже для справжнього пастиря, посвяченого Ісусові, не існує ні слави, ні почестей, а навпаки, часто упокорення і приниження. Доля пастиря — закінчити життя з любові так, як Учитель, як зерно, яке, впавши у землю, дасть плід; але часто пастир сам не дочекається плодів своєї праці.
А на завершення Папа звернув увагу на найважливіший аспект діалогу Ісуса з Петром, коли Христос закликає слідувати за Ним. «Якщо ми, — наголосив проповідник, — відповіли Христові й пішли за Ним, то навіть у найважчих життєвих хвилинах Він нас не залишить; Його слова: “Йди за Мною” є нашою гарантією, нею є Його сліди». Підсумовуючи, Святіший Отець побажав, що усі єпископи та пресвітери завжди нагадували собі оту першу любов — бажання бути пастирями.
За матеріалами: Радіо Ватикану