2012 рік. Поляк та росіянин, римо-католицький священик та режисер, говорять про фільм «501-ий світ». Він про те, як виник культ особи Сталіна і про державницький абсурд; про те, як відбирають особистість; про зомбування телебаченням. Нічого не нагадує?.. Обидва автори мають спільного друга – журналіста Ігоря Корнелюка, який також допомагав в створенні цього фільму. Ігор — католик.
2014 рік. Ми сьогодні також знаємо Ігоря Корнелюка — нині покійного російського журналіста, який загинув на Донбасі разом з багатьма «ополчєнцамі», а перед тим знімав на їхню користь інтерв'ю-«страшилки» з терористами про буцімто звірства української армії, які одразу транслювали російські «Вєсті» (останній «репортаж» покійного). Може бути і так, що він навіть не перевіряв поданого терористами абсурду.
…А тепер ці самі вже нам знайомі автори (священик та режисер) пишуть некрологи покійному на російських католицьких сайтах, славлячи свого товариша як миротворця та героя – такого, яким вони знали його багато років. А ми… Ми в ступорі… Мимоволі починаю задумуватися, чи не використовує російська влада через ЗММ (засоби масової маніпуляції, так) нейролінгвістичне програмування, 25-ий кадр чи ще там що. Інакше неможливо повірити у весь цей абсурд, в якому заплуталися навіть такі люди, люди, для яких слово «гідність» явно мало (а то і має) значення.
Це слова режисера: «Все из-за одного человека, которому было выгодно так управлять и сохранять свою власть. В начале каждой из семи серий фильма появляется цитата из дневника неизвестного узника: «У нас отняли все, отобрали личность…». Эта система оставила отпечаток, прошло ведь немного лет».
Два роки, кілька абзаців. Тоді вони все це усвідомлювали, що так може бути. А тепер, схоже, все знову повторюється…
Фото з репортажа Ігоря Корнелюка на VESTI.RU
фінансово.
Щиро дякуємо!
