Роздуми над Словом Божим на понеділок ХІІІ звичайного тижня, рік ІІ
Цікаво, що Ісус бачить «багато народу», а звертається до учнів. По відношенню до народу вживається слово «охлон», тобто юрба. Я можу бути близько Ісуса, але стояти в юрбі, для якої Ісус не має Слова. Яким є критерій? Як дізнатися про себе: я — юрба чи учень? Якщо я не чую Божого Слова, якщо нехтую Святим Писанням, якщо Ісусові слова не є для мене наказом, за яким слідує виконання, то скоріш за все, я — юрба.
Зауважмо, що народ стояв навколо Ісуса, тобто Ісус був e центрі. Є спільноти, де Ісус є наче в центрі, але вони все одно залишаються юрбою.
В цьому розділі були зцілення, потім ось це веління Христа перепливти на інший бік, буря на морі, зцілення гадаринського біснуватого. «Охлон», який поставив Ісуса в центрі, бачив лише зцілення, чудеса. А учні іще прийняли виклик пливти, пройшли випробування бурею, загартувалися і поставили перед собою питання: «Хто це такий, що і вітри і море йому слухняні?» Юрба оточує Ісуса як люди — радянський дефіцит. Юрба ставить Ісуса посередині, допоки Він творить чудеса, зцілює. Учні проходять увесь шлях, разом з досвідом бурі, досвідом смерті і пізнання Бога: «Хто це такий?»
Я часто хочу безпроблемного християнства, щоби дива змінювалися зціленнями, благословеннями, Божими дарами… Обурююся на Бога, коли приходять проблеми, бурі. Не хочу бути учнем.
Наступні два діалоги з учнем і книжником розширюють розуміння Божого запрошення. Ісус не має для нас комфорту, але пропонує життя. Що обираєш?