Роздуми над Словом Божим на вівторок ХV звичайного тижня, рік ІІ
В сьогоднішньому Євангелії найбільше «перепало» Капернауму, яке вважалося «Його містом» (Мт 9,1) а в перекладі його назва звучить як «місто потіхи, розради». Після Назарету Господь став мешкати і творити найбільше діянь і чудес саме там.
У Капернаумі Він зцілив тещу Петра (Мт 8,14-15), розслабленого (Мт 9,2-6), тут відбулося покликання митника Матея (Мт 9,9) та вигнання в синагозі нечистого духа (Лк 4,33-37). В самому Капернаумі чи його околицях було виголошено Христом багато повчань та притч ( Мт 9, 10-17,Йн 6, 22-71). Тобто, на цій землі було засіяно вдосталь Божого зерна. А проте, будучи містом Ісуса та маючи такого Жителя, Капернауму не вдалося отримати з цього ніякої користі та дати добрий плід.
Ісус вказує на гординю мешканців: «Та й ти, Капернауме, чи піднесешся попід небеса? — Аж до аду зійдеш!»(Мт 11, 23).
Зверни увагу, якщо хтось і удостоїться бути «містом» Господа, приймати Його в своїх околицях та бути місцем Його потіхи, перебування і діяння, але потім буде цим гордитися і возноситися попід небеса, то впаде за свою гордість, «аж до аду зійде».
Саме це і сталося з Капернаумом — як і заповідав Ісус, він був дощенту зруйнований під час Юдейської війни і його руїни не відновлені і до сьогодні.
Господь сьогодні приходить і діє в твоєму житті, в тому місті, де ти знаходишся. Не повтори помилки Капернаума, але будь вірний Тому, хто обрав твоє серце Своїм домом.