Роздуми над Божим Словом на вівторок ХV звичайного тижня, рік ІІ
В сьогоднішньому Євангелії найбільше «перепало» Капернауму, яке вважалося «Його містом» (Мт 9,1), а в перекладі його назва звучить як «місто потіхи, розради». Після Назарету Господь став мешкати й творити найбільше діянь і чудес саме там.
У Капернаумі Він зцілив тещу Петра (Мт 8,14-15), розслабленого (Мт 9,2-6), тут відбулося покликання митника Матея (Мт 9,9) та вигнання в синагозі нечистого духа (Лк 4,33-37). В самому Капернаумі чи його околицях було виголошено Христом багато повчань та притч (Мт 9, 10-17, Йн 6, 22-71). Отже, на цій землі було засіяно вдосталь Божого зерна. А проте, бувши містом Ісуса та маючи такого Жителя, Капернауму не вдалося отримати з цього ніякої користі та дати добрий плід.
Ісус вказує на гординю мешканців: «І ти, Капернауме, хіба до неба будеш піднесений? До аду опустишся!» (Мт 11, 23).
Зверни увагу: якщо хтось і відзначиться тим, що буде «містом» Господа, прийматиме Його у своїх околицях та буде місцем Його потіхи, перебування і діяння, але потім буде цим гордитися і возноситися попід небеса, то впаде за свою гордість — «до аду опустишся».
Саме це і сталося з Капернаумом — як і заповідав Ісус, він був дощенту зруйнований під час Юдейської війни і його руїни не відновлені й до сьогодні.
Господь сьогодні приходить і діє у твоєму житті, в тому місті, де ти знаходишся. Не повтори помилки Капернаума, але будь вірний Тому, хто обрав твоє серце Своїм домом.