«Один день свободи дорожчий за ціле життя в кайданах», — сказав один із героїв суперпопулярного в світі, а особливо у США, серіалу «Гра престолів». Спочатку ця історія була тільки американським телесеріалом у жанрі фентезі, створеним за мотивами циклу романів «Пісня льоду та полум’я» письменника Джорджа Мартіна. Проте за чотири сезони зйомок фільм став культовим, його герої – кумирами для багатьох людей, а особливо для молоді, яка створила нову субкультуру, присвячену безсмертній епопеї. У чому секрет популярності «Гри престолів», і чи правда, що це вже не просто фільм, а незамінна частина життя багатьох людей?
Звісно, «Гра престолів», попри всю похмурість та жорстокість, дає змогу людині забути про щоденні проблеми і поринути у світ, де на поєдинку можна вибороти право на життя, де зі злом можна боротися чарами, де за придворними інтригами ховається істина. Джордж Мартін створив безліч сюжетних ліній і кланів: мужні й справедливі Старки, містичні Таргаріени, хитрі Ланістери тощо, а ще — дракони, чудовиська, лицарі в зім’ятих обладунках.
Крім того, прекрасний акторський склад додає кожному персонажеві яскравої індивідуальності. Особливо виділяється на загальному тлі, звичайно, Пітер Дінклейдж. Його Тіріон Ланністер — солодкоголосий диявол з невгамовним потягом до жінок, вина і помсти. Почувши чергову насмішку над своїм зростом, він не ображається, а зводить рахунки — мрія кожного, хто коли-небудь бував мішенню цькування. Відомі акторки Мейсі Вільямс у ролі відважного шибеника Ар’ї Старк і Лєна Хіді в ролі королеви лицемірства Серсеї Ланністер теж швидко здобули численних шанувальників. Відважні Роб Старк і Джон Сноу стали ідолами для багатьох чоловіків, а світловолоса красуня кхалісі Даєнеріс Таргаріен є об’єктом поклоніння тисячі дівчат.
Глядачі сучасного масового кіно звикли, що в кожній стрічці є «хороші хлопці», з якими співпереживаєш і з якими апріорі нічого не станеться. Ні, вони можуть потрапляти у халепи, страждати і відчувати розчарування — але правила блокбастерів такі, що вкінці улюбленці глядачів повинні виживати; така схема звична і приносить стабільний прибуток прокатникам.
Однак, у світі Джорджа Мартіна, по-перше, немає суто позитивних героїв – у кожного з них свої слабкості, що не дуже зручно для «великого» кіно, режисери якого мислять конкретними категоріями. А, по-друге, ті персонажі «Пісні льоду і полум’я», яких читач все ж записує до лав «хороших хлопців» нічим не застраховані від загибелі, якщо вона виправдана логікою розповіді. І цих «улюбленців» Мартін жорстоко вбиває, що часто викликає обурення найвідданіших фанів.
У цьому кіно автори створили новий самостійний світ. Тут маємо й окрему державу Вестерос, і як пише «батько» саги: «У Вестеросі добрих сусідів отримуєш, будуючи міцні паркани — особливо, коли маєш справу з нечистю». Дипломатія і зради, торгівля та банківська справа, релігійний фанатизм — також незамінні грані цієї історії. І саме завдяки ним у США починає виникати нова субкультура, а «Гра престолів» стає вже не ідеєю, а ідеологією.
«Для мене це не просто фільм, а віддзеркалення проблем та ран сучасного суспільства на фоні замаскованого чи то під Середньовіччя, чи під фентезі виміру світу. Сюжетні лінії цього, не побоюся слова, морального блокбастеру, демонструють нам, наскільки багато зла та брехні заполонило планету. В цьому фільмі немає компромісів, але є відтінки людської сутності: тобто, ми не завжди можемо розрізнити добро від зла, істину від пародії на неї — чим вам не твереза реальність? Ви скажете, що «Гра престолів» — це казка, я додам — страшна казка. Проте, незважаючи на агресивні сцени вбивств, велику кілька брутальності й навіть елементи порнографії, сподіваюся, що наприкінці такої великої історії все-таки переможуть добро і честь. Бо як інакше? Залишається тільки надія», — Тарас Гошовський, інженер, один із прихильників серіалу.
Сьогодні в США та Великобританії й справді починає зроджуватися така субкультура. Психологи поки не вважають її небезпечною. Просто молоді люди одягаються як герої «Гри престолів», називають своїх дітей іменами персонажів саги. І, щонайважливіше спеціалісти прогнозують, що потенційний вік представників такої субкультури — від 16 до 30 років, що є справжнім рекордом для усіх таких ідейних угрупувань, звісно, окрім хіпі.
«Люди бояться розсердити боса, втратити роботу, насилу збирають на черговий платіж іпотеки, а в серіалі можна просто розрубати начальника від плеча до сідла одним точним ударом. Від цього захоплює дух. Нам дуже хочеться вірити, що ця фантазія про помсту і перемогу над противником реальна, навіть, якщо ми знаємо, що ніколи не будемо керувати драконами», — так про цей кінофеномен висловився Кен Такер, письменник і критик, який співпрацює з New York Times, Entertainment Weekly та іншими виданнями.
Нещодавно сталася надзвичайно цікава історія, яка доводить, що серіал справді починає переростати у субкультуру. Шанувальники тепер не лише переглядають серії, сидять на тематичних форумах, але і роблять весілля в стилі культового серіалу. Саме так вчинила одна американська пара. Наречена приміряла на себе образ Даєнеріс Таргаріен, наречений — Джона Сноу, а саме весілля проходила в замку, стилізованому під Вінтерфелл (родинний замок клану Страків). Як зізналися закохані, зіграти весілля в стилі «Гри престолів» — справжня честь для них, адже кінострічка перебуває тепер на піку популярності. Крім того, ця ідея стала по-справжньому незвичайною, а святкування запам’ятається на все життя не тільки молодятам, але і багатьом шанувальникам серіалу.
Та чи може така фанатична любов становити якусь небезпеку для психіки молодої людини, яка часто мислить занадто романтичними категоріями?
«Чесно кажучи, я просто впевнена, що психологи відповіли б на це запитання категорично: так! А іноді хочеться помріяти, вийти за рамки, дозволити собі перенестися у новий світ. Так набридли романтичні мелодарми, безглузді бойовики, голлівудські казки і гламурні серіали — душа прагне пригод. А особливо, коли тобі за двадцять, коли тебе викидають у такий химерний світ, а ти почуваєшся розгубленим і навіть байдужим. Ця історія для мене і багатьох моїх друзів стала справжнім порятунком від практичного суспільства і наперед запланованого для тебе життя, від ретроспектив чиїхось сподівань і потойбічності буденності. Людина хоче мріяти, хоче вірити, що завтра все буде по-іншому, що у цьому часовому вимірі ми ще навчимося літати. Можливо, «Гра престолів» дарує нам тільки ілюзію. Але від цієї ілюзії перехоплює дух на всі 100 %”, – Наталія Марисюк, журналіст.
А на думку американського психолога Джефрі Форса фільм не впливає шкідливо на психіку: «Серіал «Гра престолів» тим й популярний, що він рятує людину від реального життя, від рутини і нудьги — відкриває світ уяви. Незважаючи на те, що автори відверто показують насильство та еротичні сцени, цей фільм не впливає шкідливо на психіку. Навпаки, зображуючи темну сторону нашої душі, духовну порожнечу і фанатичну відданість матеріальному світові він рятує нас від нас самих».
Нагадаю, рейтинг проекту безпрецедентний для HBO (телеканал, який транслює серіал) — у серіалі знімаються голлівудські зірки Шон Бін і Лєна Хіді, зйомки повністю проводили в Північній Ірландії та Марокко (перший варіант пілотної серії, згодом — на Мальті), бюджет проекту може перевершити один з найдорожчих сьогодні проектів компанії — серіал «Рим». Крім того, HBO найняло експертів у галузі створення мов для розроблення дотракійської мови, з власною вимовою, словником більш ніж 1800 слів і складною граматичною структурою, яка використовується у кінострічці.
Ліда Батіг, dukhovnist.in.ua
фінансово.
Щиро дякуємо!
