Крістоф Вальц отримав Оскара за роль нациста, мисливця на євреїв, у похмурому фільмі Квентіна Тарантіно «Безславні виродки». Однак мало кому відомо, що двадцять років тому цей актор зіграв чоловіка, який врятувався з концтабору. Його втеча пов’язана зі смертю Максиміліана Кольбе – знаного святого з Освенціма.
Як відомо католикам-кіноманам, більшість фільмів про святих є побожними і нічим не примітними роботами з агіографії. Польська стрічка «Життя за життя: Максиміліан Кольбе» 1991 року («Zycie za zycie: Maksymilian Kolbe») – приємниий виняток із цього правила
Кшиштоф Зануссі, автор фільму «З далекої країни», став співавтором і режисером «Життя за життя». Цей фільм уникнув структури біографії і відзначається незвичним підходом до портрету улюбленого францисканського «мученика з Освенціма». Він прославився своєю добровільною згодою померти замість одного із десяти в'язнів. З‑поміж усіх їх обрали випадково, щоб розстріляти за втечу іншого.
У цій історії втікачу Яну Титцу (Вальцу) допомагає товариш Кольбе, францисканець. Останній дуже цікавиться обставинами смерті о.Максиміліана. Персонаж Ян стає тлом, на якому вибудовується сюжетна лінія життя святого у зворотному напрямку, переважно з перспективи тих, хто знав Кольбе (його зіграв польський актор Едвард Жентара).
У перебігу подій, «Життя за життя» досліджує неясності довкола, здавалося б, простої історії життя, смерті та вшановування Кольбе.
Для чого комусь жертвувати життям заради порятунку незнайомця? Був це героїзм чи форма суїциду?
Чи вшановування Кольбе служить моральним прикладом безкорисливості для світу, чи може це просто перо до капелюха його францисканського друга, Церкви у Польщі й світової католицької громади?
Якщо більшість католицьких фільмів передбачувано виявляють і спонукають до посвяти, «Життя за життя» досліджує природу і значення посвяти для самих святих, для агіографії. У фокусі фільму є не сам Кольбе, але те, як його життя служить натхненням одним і стає на заваді іншим.
Як Кольбе, Жентара втілює інтелект і внутрішній спокій, які закорінені більше в його дисциплінованості, ніж у темпераменті. Особливо це проявляється у монастирі, який заснував Кольбе, коли їх відвідує нацист і робить прискіпливий огляд. Конфлікт з гостем закінчується арештом о.Максиміліана. Вальц представляє врятованого Яна, якого переслідує образ Кольбе, куди б він не подався. За винятком сцени втечі, фільм має контемплятивний ритм із кадрами стеження і точними рухами камери, які надають візуального драматизму до багатослівного та раціоналістичного фільму.
Польсько-німецьке спільне виробництво стрічки «Життя за життя» було, за іронією, частково спричинене збігом інтересів німців і польського уряду з нагоди канонізації святого Йоаном Павлом ІІ у 1982 році.
Зануссі сам не цікавився Кольбе і не мав бажання знімати фільм про святого, але змінив думку, коли німецька кінокомпанія запросила його. Він застряг між німцями, які хотіли вшанувати цього сина Польщі та польськими комуністами, які критикувати його. Однак патріотичні почуття взяли гору і режисер прийняв пропозицію німецьких замовників.
«Життя за життя: Максиміліан Кольбе» знято польською мовою з англійськими та іспанськими субтитрами.
Стівен Д. Грейденес, Crux
Переклад: Кічаєва Ольга, СREDO
Фото: gdynia.franciszkanie.pl
фінансово.
Щиро дякуємо!
