1. Моліться за вашого чоловіка та воїнів, які перебувають поруч із ними на полі бою. Порадьтеся з духівником та визначте для себе певне молитовне правило й наміри. Так само заохочуйте до цього чоловіка й дітей.
2. Думайте одне про одного. Домовтеся з чоловіком, що в певний час дня ви будете думати одне про одного і згадувати всі найкращі миті, проведені разом. Оберіть якомога точніший час, наприклад, о 22:45 чи о 21:50.
3. «Торкайтеся» чоловіка своїм ніжним голосом.
Якщо є змога хоч інколи спілкуватися з чоловіком телефоном:
— говоріть коханому, як сильно любите його і як часто думаєте про нього;
— дякуйте йому й кажіть, що пишаєтеся своїм найкращим у світі захисником;
— старайтеся розмовляти оптимістично, хоч би як важко вам було на серці (адже ви поплачете і заспокоїтеся, а він із цими думками ходитиме день чи тиждень);
— розповідайте про щоденні дрібниці (вдалося самостійно заправити машину; сина похвалив учитель англійської мови; доня з книжок зробила хатинку для ведмедика): це допоможе чоловікові відчути, що його сім’я наче зовсім недалеко.
4. «Сфотографуйте» миті вашої розлуки.
Не забувайте тих хвилин, коли вам так сильно хотілося обійняти свого чоловіка, зігріти, нагодувати борщем із пампушками. Коли він повернеться після своєї перемоги й у вашому житті почнеться рутина, у миті свого незадоволення чи претензій до своєї «половинки» пригадайте, як без нього було важко й страшно. Тоді замість образливих слів та нарікань ви будете пошепки йому казати: «Як добре, що ти є». І зрада забуде дорогу до вашого дому назавжди.
"Католицький Вісник", № 18/ 2014
фінансово.
Щиро дякуємо!
