Літургійні читання на 17 січня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Преподобного й богоносного Антонія Великого

Преподобного:

Апостол
Євр 13, 17-21

17 Слухайтеся ваших наставни­ків, підкоряйтеся їм, тому що вони дба­ють про ваші душі, оскільки мають дати звіт. Хай же вони роблять це з ра­дістю, а не із зітханням, адже це для вас не корисне.
18 Моліться за нас, бо ми переко­нані, що маємо добре сумління, в усьому бажаючи поводитися чесно. 19 Особливо ж прошу робити це, щоб я швидше був поверне­ний вам.
20 А Бог миру, який кров’ю вічного Завіту підняв з мертвих Великого Па­с­тиря овець — Господа нашого Ісу­са, 21 нехай удосконалить вас у вся­кому доброму ділі, аби виконати Йо­­го волю, здійснюючи у вас усе, що Йому до вподоби, — через Ісуса Хри­ста, якому слава навіки-віків! Амінь.

Євангеліє
Лк 6, 17-23

17 Зійшовши, Він став з ними на рівному місці; також була велика юрба Його учнів та безліч народу з усієї Юдеї і Єрусалима, і з примор­ського Тира й Сидона, 18 які посходилися послухати Його й зцілитися від своїх недуг, а та­кож ті, хто страждав від нечистих духів, — і оздоровлялися. 19 І кожний з натовпу намагався доторкнутися до Нього, бо з Нього ви­­­хо­дила сила й оздоровляла всіх.
20 А Він, поглянувши на своїх учнів, почав говорити: «Блаженні вбогі, бо ваше є Царство Боже.
21 Блаженні голодні тепер, тому що ви насититеся. Блаженні ви, котрі пла­чете тепер, бо ви втішитеся.
22 Блаженні ви, коли люди нена­видітимуть вас, коли відлучать вас і ганьбитимуть, коли знеславлять ваше ім’я через Сина Людського. 23 Радійте того дня і веселіться, бо ось нагорода ваша велика на небі, адже так само чинили пророкам їхні батьки.

З дня:

Апостол
Євр 11, 8. 11-16

8 Вірою Авраам, коли був по­кли­ка­­ний іти на місце, яке мав одер­­жа­ти в спадок, — послухався і пі­шов, не знаючи, куди йде.

11 Вірою ж і сама Сарра, будучи не­плідною, дістала силу зачати і [наро­дила], незважаючи на похи­лий вік, оскільки вважала вірним Того, хто обіцяв. 12 І тому від одного — і до того ж за­вмерлого — народилося так ба­гато, наче зірок на небі, наче не­злі­ченного піску край моря.
13 Всі вони повмирали у вірі, не одержавши обітниць, але здалека по­бачили їх і привітали, визнаючи, що вони є чужинцями і при­ходь­ка­ми на землі. 14 Адже ті, які так кажуть, визнають, що шукають батьківщини. 15 А якби пам’ятали ту бать­ківщи­ну, звідки вийшли, то мали б наго­ду повернутися. 16 Нині ж кращої бажають, тоб­то небесної. Тому Бог не сороми­ться на­­зивати себе їхнім Богом, адже Він приготував їм місто.

Євангеліє
Мр 9, 33-41

33 Прибули вони в Капернаум. А коли Він був у домі, то запитав їх: Що це дорогою ви обговорювали? 34 Вони ж мовчали, бо сперечали­ся один з одним дорогою, хто з них більший. 35 Сівши, Він покликав дванад­цятьох і каже їм: Якщо хто хоче бу­ти першим, нехай буде між усіма най­­менший і всім слугою. 36 І, взявши дитину, Він поставив її посеред них, обійняв і сказав їм: 37 Якщо хто ось таку одну дитину прий­ме в Моє Ім’я, той Мене прий­має, а хто Мене приймає, той не Мене приймає, але Того, хто Мене послав.
38 Йоан Йому відповів: Учителю, ми бачили одного, [який не ходить з нами], котрий Твоїм Ім’ям виганяв бісів; і ми заборонили йому, бо він не ходить з нами. 39 А Ісус сказав: Не забороняйте йому. Бо немає такого, хто зробив би чудо в Моє Ім’я і зміг би відразу Ме­­не лихословити; 40 бо хто не проти нас, той за нас.
41 І коли хто напоїть вас чашкою води в [Моє] Ім’я, — адже ви Хри­стові, — то правду кажу вам, що не втра­тить він своєї нагороди.