Літургійні читання на 24 січня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Преп. Ксенії Римлянки

Апостол
Як 2, 1-13

1 Брати мої, не зважайте на особу, майте віру в нашого Господа слави — Ісуса Христа! 2 Адже коли до вашого зібрання ввій­де чоловік із золотим перснем, у блискучих шатах, та ввійде бідний у вбогому одязі, 3 а ви поглянете на того, хто в ша­тах блискучих, і скажете: Ти сядь отут зручно, а бідному скажете: Ти стань отам або сядь тут на моєму під­ніжку, — 4 то хіба не вчинили ви поділ між собою, хіба не стали суддями з лихи­ми задумами? 5 Слухайте, любі брати мої: хіба не обрав Бог бідних світу як багатих вірою і спадкоємців Царства, яке по­обіцяв тим, хто любить Його? 6 А ви зневажили бідного. Хіба не багаті гнітять вас, і хіба не вони тягнуть вас на суди? 7 Хіба не вони ганьблять добре ім’я, яким вас названо? 8 Отже, коли ви виконуєте цар­сь­кий закон згідно з написаним: Люби свого ближнього, як самого себе, — добре робите. 9 Коли ж зважаєте на особу, то чините гріх: Закон звинувачує вас як порушників.
10 Адже хто весь Закон виконує, а згрішить в одному, той став винним у всьому, 11 бо хто сказав: Не чини пере­любу, — Той і сказав: Не вбивай! Ко­ли ж не чиниш перелюбу, а вби­ваєш, ти став порушником Закону. 12 Так говоріть і так робіть, як ті, хто має бути суджений Законом сво­­боди. 13 Тому що суд без милосердя на того, хто не чинив милосердя. Мило­сер­дя ставиться вище суду.

Євангеліє
Мр 10, 23-32

23 І, поглянувши навколо, Ісус каже своїм учням: Як важко тим, хто має багатство, увійти в Цар­ство Боже! 24 Учні були вражені тими сло­вами. А Ісус знов у відповідь ка­же їм: Діти, як важко [тим, які на­дію­ться на багатство], увійти в Царство Боже! 25 Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввій­ти в Царство Боже! 26 Вони ще більше дивувалися, го­ворячи між собою: Хто ж тоді може спастися? 27 Поглянув на них Ісус та й каже: Для людей це неможливе, але не для Бога, бо для Бога все мож­ливе.
28 Тут Петро почав говорити Йому: Ось ми залишили все й пішли за Тобою. 29 Ісус промовив: Запевняю вас: немає нікого, хто залишив би дім, або братів, або сестер, або матір, або батька, [або дружину], або дітей, чи поля — заради Мене й заради Євангелія — 30 і при цьому не одержав би в сто разів більше вже тепер, у цей час, в умовах переслідувань, — і домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і поля, а в майбутньому віці — вічне життя! 31 Багато перших стануть остан­німи, а останні — першими.
32 Вони ж були в дорозі, пряму­ю­чи до Єрусалима. Попереду йшов Ісус. А учні, йдучи слідом, були дуже здивовані та охоплені страхом. Покли­кавши знову дванадцятьох, Він почав їм говорити про те, що має з Ним статися.