Спершу хочеться запитати, а де взагалі Гренландія? З карти видно, що Гренландія — це острів вражаючих розмірів на самій півночі нашої земної кулі. До 80% цього острову вкрите снігом та льодовиками, на решті більш-менш придатній для існування території живе приблизно 50 тисяч людей, крім того майже 5 тисяч осіб емігрувало до Данії. Столиця і найбільше місто Нююк (Nuuk) налічує усього 16,5 тисяч мешканців.
Гренландія незалежна від Данії з 1985 року. Втім Данія ще досі багато в чому впливає на зовнішню політику Гренландії. Навіть якщо подивитися на прапори обох країн (гренландський був створений у 1989 році), то бачимо, що кольори означають: «Ми разом».
Масштаби острова гігантські, гігантські відстані між людьми, гігантські кордони між Гренландією та зовнішнім світом.
Окрім цієї демографічної поверхневої інформації, якщо ми в Європі щось і знаємо про Гренландію, так це те, що Данія розповідає у своїх медіа: соціальні проблеми алкоголізму та вживання наркотиків, насильство в сім’ях та часті самогубства особливо серед молоді. Історій, які передають негатив та відчуття відчаю достатньо багато, але й парадоксально мало, аби сформувати розуміння цієї культури й показати, як живуть люди, який їхній побут. Інша ж крайність у прагненні зрозуміти Гренландію — це занадто романтизоване бачення цієї країни: неймовірна краса, полярне сяйво, сніг, пейзажі, льодовики, собачі упряжки і тому подібне…Так, ця країна прекрасна, але вона водночас і небезпечна. Андреа Гьєстванг, фотограф із Норвегії, яка робила фото з повсякденного життя гренландців на крайній півночі й жила разом із ними, ділиться: «Спробуйте уявити собі чорний, вкритий льодом океан, білу сніжну пустелю…Ця країна може тебе проковтнути».
Невеликі території на півдні, сході та півночі — це ті частини острова, де є поселення людей. Як на мене, щоденний побут гренландців — це одна з найцікавіших тем, зважаючи на те, що ці люди призвичаїлися до 90 днів на рік без сонячного світла й до температури -30. Уже згаданий фотограф, яка робила репортажі про північні поселення в Гренландії, розповідає: «Я йшла до сучасних будинків, які були дуже подібними до норвезьких. Але потім раптом у коридорі могла натрапити на мертвого тюленя, який звисає зі стелі, і його кров стікає в пляшку.
Фото: bigpicture.ru
Або інший приклад — тюленяча шинка, зроблена з тюленячого жиру, грибів шітакі, овочів та практично всього, що коли-небудь жило в морі…Шлунок того, хто не виріс у Гренландії просто не готовий до такої страви», — розповідає фотограф.
Поруч з такими прикладами традиційної інуїтської культури ми маємо, скажімо, сучасний гренландський реп:
Або, наприклад, гумор, який також є частиною культури тих, хто живе при дуже низькій температурі й малій кількості сонця:
І все ж із часу антропологічної цікавості решти світу до Гренландії і занадто вже європоцентристського бачення цього суспільства, самі гренландці недовірливі до тих, хто приїжджає щось написати для зовнішнього світу про них. Ще одна сумна історія? Ще одна історія про те, як тут все погано? Хочу вам дати відчуття відстані та відділеності (відірваності, відмурованості, відрізаності) від решти світу, яке присутнє в Гренландії: ніякому відомому співаку не прийде в голову відвідати Гренландію зі своїм туром. Наприклад, на півночі цієї країни, поряд із традиційною культурою (коли мати вдома, а батько полює на тюленів і приносить їжу додому), підлітки та діти все ж мають доступ до тих самих атрибутів масової культури, як і решта підлітків у світі. У цьому аспекті життя таке ж. Проте вони дивляться на це все з відстані і з усвідомленням, що, наприклад, та сама Леді Гага не приїде ніколи до Гренландії. «Нам тут дуже нудно», — каже 18-річний гренландець.
Щоб на кораблі дістатися до південного берега острова з Данії, потрібен тиждень. І ще приблизно стільки ж, щоб дістатися до півночі. Але часто арктичні води замерзають настільки, що корабель, навіть маючи спеціальні льодоруби, не може пробратися через товстий шар льоду. Єдиний логістичний зв'язок у такому випадку — це гелікоптери. Чи не єдиний порт, звідки курсують кораблі з провізією до Гренландії існує на півночі Данії. В основному через ізольованість та проблеми з логістикою жити в Гренландії ще дорожче, ніж у Данії. «Молодий хлопець, який приїхав з Нююка, і якого я зустріла в невеликому данському містечку, розповідає: «Тут (в Данії) так дешево в порівнянні з нами…»», — ділиться норвежка.
Ще одна тема, яка незмінно згадується поряд з Гренландією — це спекульоване глобальне потепління: льодовики справді тануть, і це впливає на багато країн, змінюючи їхній клімат. Проте саме для гренландців, людей які живуть поруч із природою, зникнення льодовиків — це величезна проблема. На півночі їм потрібен сніг, щоб дістатися до найближчого поселення, бо собачі упряжки потребують снігу. Тоді як на півдні — можна вже вирощувати овочі, і рельєф нагадує більше Ісландію — зелену та придатну для життя. Більше того Гренландія належить до тих країн, які мають природні ресурси, але не отримують вигоди від їх видобутку.
Те, що відбувається з екологічної точки зору в Гренландії однозначно впливає на решту світу. Проте це чи не єдина сфера, в якій Гренландія на щось впливає. Так, це перша країна, яка вийшла добровільно зі складу Європейського Союзу у 1985 році. Однією із причин було суворе регулювання вилову риби та особливо тюленів. Але це також одна з небагатьох речей, які Гренландія може запропонувати зовнішньому світу. Втім те, що вона має — світ не хоче. Крім того, є гіпотеза, пов’язана з глобальним потеплінням, про те, що під тисячолітніми льодовиками, які тануть дуже швидко — є багато мінералів, так що, по суті, 50 тисяч гренландців «сидить» на мільярдах крон. Але, мабуть, не вони виграють від того, якщо копалини таки будуть знайдені. До речі, бідність на будь-які інші ресурси, аніж риболовля та копалини й робить Гренландію залежною від Данії.
Данія дає багато можливостей для тих гренландців, які приїжджають: допомога по безробіттю та сприяння в інтеграції та пошуку роботи, існує велика кількість організацій та культурних центрів. Гренландія фінансово залежна від Данії. І це зрозуміло — з одного боку Данії потрібна ця велика криниця корисних копалин та дослідницькі центри, а з іншого — люди та їхній внутрішній світ — насправді байдужий прагматичним скандинавам. Тепер знаючи багато деталей про те, як живуть гренландці вдома, можна зрозуміти, чому їм так важко знайти своє місце в такому врегульованому та ментально іншому данському суспільстві. Так, серед бездомних в Данії багато гренландців. Також проблеми з алкоголізмом цілком реальні, втім варто пам’ятати, що це не єдине, що можна сказати про гренландців.
Фото: ionmap.ru
Що ж зараз відбувається в Гренландії? Менше місяця тому уряд пішов у відставку через підозру прем’єр-міністра у корупції. Таки нема кордонів для корупції. Наразі країна у процесі виборів та дебатів. Ті самі проблеми: політики багато обіцяють, мало виконують. Чи це не подібне до будь-якої іншої країни? «Але все ж, це найособливіша країна, де можна побувати», — кажуть люди, які самі бачили ці сніжні пустелі. Люди, які побували в Гренландії — змінені назавжди. Що ж тоді казати про тих, які там виросли серед незмірного простору снігів…?
У блогах подається особиста точка зору автора. Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
