Роздуми над Словом Божим на суботу ХХХІ звичайного тижня, рік ІІ
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Набувайте собі друзів з мамони неправди, щоб коли вона зникне, прийняли вас до вічних осель…»
Цікаве формулювання — «мамона неправди», яка набуває друзів. Що це означає? Може, йдеться про наші уявлення щодо «грошей-щастя», мрії про кар’єру, оцінювання успішності життя людини за машиною, якою вона приїхала..? Коли ми позбудемося всіх цих «мамон неправди», міфів про те, що речі дають щастя, що мертве дає життя, — ми будемо прийняті Богом до вічних осель?
Не знаю.
А може, мова про те, що «мамона неправди» — це наші дари, таланти. Чому? Бо ми думаємо, що то я такий розумний, а насправді ж Бог дав мені розум. Я певен, що то я такий талановитий, але насправді Господь дав мені талант, причому для того, щоби служити Йому. А як цим розумом, талантом, здібністю користуюсь я? Чи приношу плоди, які Господь покликав мене цим даром приносити? І часто тут ситуація подібна до неправедної мамони. Я присвою собі Божі дари і таланти, використовую їх не за призначенням — «неправедна мамона». Коли вони зникнуть? Може, коли я помру, бо ці дари, таланти, розум давалися мені як інструментарій для цього життя. І тоді я буду прийнятий до Божих осель. Тобто йдеться про те, що я можу своїми дарами, талантами, нерозумно сприйнятими і трактованими, все одно служити Богу і прокладати собі дорогу до Божого Царства.
Як мамона неправди може набувати собі друзів? Відкинемо всі грішні варіанти — напевно не про це Ісус повчав у своїх притчах, — і наведемо приклад.
Спілкувався я зі своєю бабцею, яку батьки забрали з Донбасу, і вона мені каже, що католики це не християни, і далі в такому дусі. Замість того, щоби з піною з вуст переконувати її, сваритися, відстоювати ПРАВДУ, я запропонував поговорити про інше. Врешті у нас вийшла прекрасна розмова, чи не єдина з нею за моє життя, бо її від таких розмов постійно відволікали серіали. Ми стали друзями «мамоною неправедною», бо правду про те, що «католики все ж таки християни», я не відстояв.