Греко-католицький календар
Св. апостола Якова, брата св. Йоана Богослова
З дня:
Апостол
Ді 4, 13-22
13 Помітивши відвагу Петра й Йоана і дізнавшись, що це люди невчені й прості, — вони дивувалися, бо знали їх, що були з Ісусом. 14 І, дивлячись на оздоровленого чоловіка, який стояв з ними, вони нічого не могли сказати проти. 15 Наказавши їм вийти із синедріону, вони радилися між собою, 16 кажучи: Що нам робити з цими людьми? Адже через них зроблено явне чудо, яке відоме всім, хто живе в Єрусалимі, — і не можемо того заперечувати. 17 Але щоби більше не поширювалося між народом, заборонімо їм [під загрозою], щоби далі нікому з людей не говорили про це Ім’я! 18 І, покликавши їх, наказали зовсім не говорити і не навчати в Ім’я Ісуса. 19 А Петро та Йоан у відповідь сказали їм: Розсудіть, чи справедливо перед Богом більше слухати вас, аніж Бога? 20 Адже ми не можемо не розповідати про те, що бачили і чули! 21 Вони ж, погрозивши, відпустили їх, нічого не знаходячи, щоби покарати їх, — через народ, бо всі прославляли Бога за те, що сталося. 22 А чоловік, з яким сталося це чудо зцілення, мав понад сорок років.
Євангеліє
Йн 5, 17-24
17 Ісус же відповів їм: Мій Отець працює дотепер, — працюю і Я. 18 Отже, юдеї ще більше намагалися Його вбити не тільки за те, що порушував суботу, але й що Бога називав своїм Отцем, роблячи себе рівним Богові. 19 У відповідь Ісус говорив їм: Знову й знову запевняю вас: Син не може робити нічого сам від себе, а тільки те, що бачить, як Отець робить; що Він робить, — те й Син також робить.
20 Адже Отець любить Сина й показує Йому все, що сам робить, і покаже Йому діла ще більші від цих, щоб ви дивувалися. 21 Отож, як Отець воскрешає мертвих і оживляє, так і Син, кого хоче, оживляє, 22 оскільки Отець не судить нікого, але весь суд передав Синові, 23 щоб усі шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, той не шанує і Отця, який Його послав. 24 Знову й знову запевняю вас, що хто слухає Моє слово і вірить у Того, хто послав Мене, має вічне життя і на суд не приходить, але перейшов він від смерті до життя.
Апостола:
Апостол
Ді 12, 1-11
1 На той час цар Ірод простягнув руки, щоби декому з Церкви заподіяти зло. 2 Він убив мечем Якова, брата Йоана. 3 А коли побачив, що це подобається юдеям, задумав схопити й Петра. Були тоді дні Опрісноків. 4 Він схопив його і посадив до в’язниці, передав чотирьом четвіркам воїнів, щоб стерегли його, бажаючи вивести його до народу після Пасхи. 5 Отже, Петра стерегли у в’язниці. А ревна молитва за нього підіймалася від Церкви до Бога. 6 Тієї ночі, коли Ірод мав його вивести, Петро спав між двома воїнами, скований двома залізними ланцюгами, і вартові перед дверима стерегли в’язницю. 7 І ось Господній ангел став перед ним, і світло засяяло в кімнаті. Штовхнувши Петра в бік, він підвів його, кажучи: Швидко вставай! І залізні кайдани поспадали з його рук. 8 Ангел же сказав йому: Підпережися і надінь своє взуття! Тож він зробив це. І каже йому: Одягнися у свій одяг і йди за мною! 9 Вийшовши, він попрямував за ним, не знаючи, чи те, що відбувається через ангела, є дійсністю, бо думав, що бачить видіння.
10 Минувши першу й другу сторожі, вони прийшли до залізної брами, яка вела до міста, — вона сама собою їм відчинилася. Вийшовши, проминули одну вулицю, – і раптом ангел відступив від нього. 11 Отямившись, Петро сказав: Нині твердо знаю, що Господь послав свого ангела і вирвав мене з рук Ірода та від усього, чого сподівався юдейський народ!
Євангеліє
Лк 5, 1-11
1 Сталося так, що коли натовп, аби слухати Боже слово, тіснив Його, а Він стояв біля Генісаретського озера, 2 то побачив два причалені до берега човни. Рибалки, відійшовши від них, полоскали сіті. 3 Увійшовши до одного з човнів, який належав Симонові, велів йому трохи відплисти від берега. Він сів і навчав людей з човна.
4 Коли ж перестав навчати, Він промовив до Симона: «Відпливи на глибину і закинь ваші сіті для риболовлі!» 5 А Симон у відповідь сказав: «Наставнику, цілу ніч ми трудилися, але нічого не піймали, та за словом Твоїм закину сіті!» 6 І, зробивши це, вони наловили дуже багато риби, аж їхні сіті почали рватися. 7 Тож вони дали знак товаришам у другому човні, щоби прийшли їм допомогти. І вони прийшли й наповнили обидва човни, так що ті стали занурюватися у воду. 8 Побачивши це, Симон-Петро припав до колін Ісуса, промовляючи: «Відійди від мене, бо я грішний чоловік, Господи!» 9 Бо від кількості риби, що вони наловили, жах охопив його й усіх, хто був з ним, 10 також і Якова, і Йоана, синів Зеведеєвих, які були спільниками Симона. І сказав Ісус Симонові: «Не бійся — відтепер ти будеш ловити людей!» 11 І, витягнувши човни на землю, вони залишили все і пішли за Ним.