Під час загальної аудієнції 10 грудня Папа розповів про перебіг Синоду єпископів, що відбувся у жовтні. Він наголосив, що Синод – це не парламент, де змагаються різні фракції, але співставлення думок після довгого приготування.
Завершивши цикл повчань про Церкву, Святіший Отець розпочав новий, присвячений сім’ї, і цього разу розповів про перебіг праць ІІІ Надзвичайної Асамблеї Синоду Єпископів, що відбувалася у Ватикані у жовтні на тему «Виклики душпастирства сім’ї в контексті євангелізації». Адже, за його словами, важливо пригадати про те, як вона відбувалася та про її результати.
Насамперед, Глава Католицької Церкви відзначив важливість праці засобів суспільної комунікації, оскільки в суспільстві панували великі очікування та увага. «Але часто, – додав він, – спосіб бачення ЗМІ мав, певною мірою, характер спортивних чи політичних репортажів: часто говорилося про дві команди, за і проти, консерваторів та прогресистів. Сьогодні хочу розповісти вам, чим саме був Синод».
Папа пригадав, що він попросив Отців Синоду промовляти з готовністю та сміливістю та слухати зі смиренням. «На Синоді, – зауважив він, – не було попередньої цензури. Кожен міг, навіть більше, повинен був сказати те, що лежало на серці, те, що він щиро думав». Очевидно, що це спричинилося до дебатів, але дискусія «не є чимось поганим», якщо вона відбувається «зі смиренням та в дусі служіння». За словами Папи, «наставлення слухання, яке мали Отці Синоду, було повчальним». «Це був час великої свободи, в якій кожен виклав свою думку, щиро та з довір’ям». І жодна з промов «не піддавала сумнівам фундаментальних істин Святої Тайни подружжя, тобто, нерозривності, єдності, вірності та відкритості на життя».
Святіший Отець також розповів, що всі доповіді, які були приготовані на основі Робочого документу, були підсумовані у Доповіді після дискусій, яка є своєрідною чернеткою для підсумкових документів. Дискусії над цим підсумком відбувалися у малих групах, розподілених за мовною ознакою, які підготували свої зауваження, що були оприлюднені з метою забезпечення «прозорості». Далі окрема комісія, на основі цих напрацювань, приготувала кінцевий Синодальний звіт та Синодальне послання.
«Таким був перебіг синодального зібрання», – зауважив Папа, додаючи, що «все відбувалося «cum Petro et sub Petro», тобто, в присутності Папи, що є запорукою свободи, довіри та ортодоксії». А завершилося усе промовою Святішого Отця. «Отож, офіційними документами Синоду є три: кінцеве послання, Синодальний звіт та підсумкова промова Папи. Інших не існує», – наголосив він, додаючи, що кінцевий звіт, який є підсумком праці попереднього синодального зібрання, став основою для приготування наступної асамблеї.
Окрему увагу Святіший Отець звернув на те, що «Синод не є парламентом», у якому зібралися представники кожної помісної Церкви. Його структура є «цілком відмінною», навіть якщо правдою є те, що на нього з’їжджаються делегати від Церков. «Синод – це захищений простір, призначений для того, щоб у ньому міг діяти Святий Дух; тут не було суперечок між фракціями, як у парламенті, що є притаманним парламентові, але – співставлення думок між єпископами, яке відбувалося після тривалої підготовчої праці, яка надалі продовжуватиметься для добра родин, Церкви та суспільства. Це процес, нормальний синодальний шлях», – підсумував Святіший Отець, закликавши вірних супроводжувати його молитвою.
За матеріалами: Радіо Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
