Оголошений 11 грудня 2014 р. намір Папи скликати консисторій для встановлення нових кардиналів викликає питання, кого ж Святіший Отець хоче призначити.
Варто пригадати, що їх довільним чином встановлює сам Єпископ Рима. Головні обов’язки і привілеї кардиналів — участь у конклаві, коли виникне потреба, і підтримка Папи у його турботі про Вселенську Церкву.
14 лютого 2015 р., тобто в день проголошеної консисторії, Колегія кардиналів налічуватиме (якщо ніхто з її членів не помре раніше) 110 членів нижче 80 років віком, які мають право вибирати Папу. З дотриманням постанов Павла VI, у можливому конклаві можуть узяти участь щонайбільше 120 ієрархів, а це означає, що число очікуваних новопризначених кардиналів-електорів не повинне перевищити 10. З іншого боку, як Йоан Павло ІІ, так і Бенедикт XVI кілька разів перевищували цей поріг, однак коли справи доходили до конклаву, кількість потенційних виборців містилась в усталених межах.
Серед найближчих співпрацівників Святішого Отця у Римській курії варто очікувати однієї-двох номінацій. Слід пам’ятати, що нині триває процес реформ, і кардинальської біретти напевно не отримає жоден із голів Папських рад.
Натомість серйозним кандидатом на пурпур є новий префект Найвищого Трибуналу Апостольської сигнатури, француз Домінік Франсуа Жозеф Мамберті (має зараз 62 роки), призначений на цю посаду 8 листопада ц. р. Можливо, у цьому гроні опиниться також інший його співвітчизник — архіваріус Святої Римської Церкви і бібліотекар Святої Римської Церкви архиєпископ Жан-Луї Бруге ОР (71 рік).
Можна також сподіватися, що до Колегії кардиналів будуть включені архиєпископи-митрополити важливих міст. Серед патріархів найвищі шанси мають, безсумнівно, архиєпископ Луїс Сако, патріарх Вавилону для халдеїв (Ірак, 66 років) і двоє західних патріархів: Лісабонський — архиєпископ Мануел Жозе Макаріу ду Нашіменту Клементе (66 років) і Венеції — Франческо Моралья (61 рік).
У Південній Америці кандидатами на підвищення можуть бути архиєпископи: столиці Уругваю Монтевідео — Даніель Фернандо Стурла Беруе SDB (55 років) і Асунсьйона (Парагвай) — також салезіанець, архиєпископ Едмундо Понціано Валенсуела Мельїд (70 років). У Північній Америці новими кардиналами мають шанси стати архиєпископ Чикаго — Блейз Джозеф Капіч (65 років) і господар майбутньої Всесвітньої зустрічі сімей, архиєпископ Філадельфії — Чарльз Чапут OFMCap (70 років).
З Азії до Колегії кардиналів можуть потрапити двоє в’єтнамських архиєпископів: Пол Нгуен Тай Ном ОР (76 років) із Ханоя і Пол Буї Ван Док (70 років) із Міста Хо Ші Міна (Сайгона), а також єпископ Токіо — Пітер Такео Окада (73 роки) і архиєпископ Джозеф Куттс (69 років) із Карачі в Пакистані. З Австралії має шанси на біретту новий архиєпископ Сіднея — Ентоні Колін Джозеф Фішер ОР (54 роки).
Можливі також кардинальські біретти для європейських єпископів. В Італії одним із кандидатів є митрополит Турина архиєпископ Чезаре Носілья (70 років). Також в Іспанії ще не мають пурпуру архиєпископи двох «кардинальських» дієцезій: Мадрида — Карлос Осоро Сьєрра (69 років) і примасівського Толедо — Брауліо Родрігес Пласа (70 років). В Ірландії кандидатами є Примас всієї Ірландії, архиєпископ Арма — Еймон Мартін (53 роки) і Примас Ірландії, архиєпископ Дублінський — Діармуїд Мартін (69 років).
Із Центрально-Східної Європи кардиналами можуть стати двоє ієрархів з України: греко-католицький верховний архиєпископ Києво-Галицький Святослав Шевчук (44 роки) і латинський митрополит Львівський архиєпископ Мечислав Мокшицький (53 роки). Інші кандидати з цих теренів — це митрополити: Братиславський — архиєпископ Станіслав Зволенський (56 років), Мінсько-Могилівський — архиєпископ Тадеуш Кондрусевич (68 років) і Ризький — архиєпископ Збігнєв Станкевич (59 років). Можливо, також після багаторічної перерви капелюх кардинала отримає Примас Польщі, митрополит Гнєзненський Войцех Поляк, якому 19 грудня ц.р. виповниться тільки 50.
Крім цього, варто пам’ятати, що папи традиційно призначають кардиналами духовенство з особливо заслужених, які вже переступили поріг 80‑річчя. Тут ватиканістам найважче визначити кандидатів. Відомо лиш те, що прізвища нових членів Колегії кардиналів стануть відомі на початку січня. Це може відбутися 6 січня, в урочистість Об’явлення Господнього, під час молитви «Ангел Господній», або наступного дня — 7 січня, під час загальної аудієнції, чи наступної по цьому неділі — 11 січня (черговий «Ангел Господній») або ж наступної середи, 14 січня, під час загальної аудієнції. Цей останній термін виглядає найбільш імовірним, оскільки це буде рівно за місяць до проголошеної консисторії.
За матеріалами: wiara.pl
фінансово.
Щиро дякуємо!
