Роздуми над Словом Божим на п’ятницю ІІ тижня Адвенту
Ісус хвалить Йоана Хрестителя: свого попередника, що готував Йому дорогу. Постать Предтечі була непересічною: його одяг, їжа, стиль життя та мови виходили поза рамки звичного. Але, як каже Ісус, Йоана не прийняли. Ісус із Назарета був іншим, «нормальнішим». Аж настільки «нормальнішим», що теж не всім подобався. Не всім подобалося Його спілкування з «підозрілими» людьми, погана компанія, бенкети… Тому Спаситель і каже: «Це покоління як капризні діти!»
Ну що ж. Чи сьогодні теж не знайдемо віруючих, які вічно чимось незадоволені? Завжди щось не так, завжди є до чого причепитися. Ті, що допомагають при храмі, — то ж я їх знаю «як облуплених»! Настоятель не такий, інші священники мають свої чудернацькі звички. Єпископ щось не те каже. Навіть Папа мені іноді поперек горла. Та що там Папа, сам Бог іноді…
Мудрість бачиться з діл, які робить, а не просто зі слів. Що я зроблю сьогодні, щоби змінити світ, а не критикувати його?
фінансово.
Щиро дякуємо!
