Бог, який вчився у людей

Роздуми над Словом Божим на неділю Святого Сімейства

«За законом Мойсея… в Господньому законі». Ці слова становлять своєрідний рефрен, що повторюється в тексті кілька разів і, можливо, найкраще описує спосіб життя Родини з Назарета. На початку сьогоднішнього Євангелія Лука зіставляє між собою два правні звичаї. Очищення матері було передбачено книгою Левіт (12, 2‑8) і відбувалося в сорок днів після народження дитини. До тих пір жінка не могла наблизитися до святих місць, а церемонія очищення супроводжувалася жертвою. А посвячення первістка Богові було наказано в книзі Вихід (13,11-16) і вважалося свого роду «викупом» у пам’ять про спасенні діяння Бога, коли він звільнив ізраїльтян із рабства в Єгипті. В цьому випадку теж складалося жертву. В цій сцені Йосиф і Марія звершують припис права, жертвуючи свого сина в Єрусалимській Святині, як це робили інші батьки зі своїми первістками. Однак водночас, через особи Симеона й Анни, Бог об’являє Сина як спасителя людства.

«І як вони виконали все згідно з законом Господнім, повернулися в Галілею, до Назарету, свого міста».

Після посвячення Ісуса в Святині, Його об’явлення Ізраїлю і розпізнання як Месії (Симеон і Анна), Він повертається з батьками в Назарет і перебуває там тридцять років — час життя одного покоління. Через це Він обдаровує спасінням кожне покоління, кожну сім’ю, кожне життя саме в їхній щоденності.

         Назарет, як і кожна інша таємниця з життя Ісуса, це не час прихований, це час об’явлення Бога. В Назареті, у своїй сім’ї, Господь навчився бути по-людськи обдаровуваним ніжністю, бути любленим і шанованим. Навчився говорити, користуватися різними предметами, ходити, гратися і працювати. Навчився ділитися з людиною її хвилинами, годинами, ночами, днями, святами. У тиші, в праці, в послухові, в єдності з Марією і Йосифом, Бог навчився від людини її вчинків і поведінки. Таємниця життя Ісуса в Назареті об’являє нам правду про цілковите прийняття Богом нашого життя. Назарет становить таємницю, яка визволяє творіння з того, що мале та обмежене. У межах часу ми зустрічаємося з вічністю, в границях простору знаходимо те, що є безкінечним.

Фото: odwagi.blox.pl