4 жовтня двадцять сім нових швейцарських гвардійців склали присягу перед Папою Левом XIV. Швейцарська гвардія — одна з найбільш впізнаваних військових сил у світі. Цим вона завдячує своїй червоно-синьо-жовтій уніформі, натхненій епохою Ренесансу.
Хоча кольори можуть здаватися грайливими, швейцарська гвардія вважається однією з найбільш ексклюзивних військових сил. Її чисельність обмежена лише 135 особами.
Туристи щодня фотографуються з членами швейцарської гвардії, і їх можна побачити майже на кожному великому папському заході. Деякі гвардійці навіть супроводжують Папу у його поїздках.
Але чому папська гвардія складається з швейцарців? Чи навчені вони воювати? Яка історія прихована за їхніми уніформами? На ці та інші запитання відповідає The Pillar.
Останні новини
Двадцять сім нових гвардійців склали присягу під час спеціальної церемонії у присутності Папи Лева XIV. Це перший випадок, коли Папа особисто взяв участь у щорічній церемонії, з часів Павла VI (1968 рік).
Церемонія зазвичай проводиться 6 травня, у річницю розграбування Рима 1527 року, під час якого 147 швейцарських гвардійців загинули, захищаючи Папу. Але цьогоріч захід перенесли через смерть Папи Франциска.
Під час церемонії, після виконання швейцарського і ватиканського гімнів, новобранці присягнули служити Папі Леву та його наступникам «вірно, віддано та почесно, жертвуючи своїм життям, якщо це необхідно для їхнього захисту».
Після цього Папа привітав присутніх і сказав: «Усім вам, хто склав цю присягу: це дуже важливе свідчення у сучасному світі. Воно показує нам цінність дисципліни, жертви, життя вірою так, що це справді промовляє до молоді».
Чому саме швейцарська гвардія? Чому не італійська або французька?
У пізньому Середньовіччі швейцарські найманці вважалися найефективнішими в Європі. Їх часто наймали великі європейські держави, такі як Іспанія та Франція, а іноді вони навіть воювали проти папських військ.
У 1505 році швейцарський єпископ Маттеус Шинер запропонував Папі Юлію II найняти швейцарських найманців для захисту Рима. Папа прийняв його пропозицію і взяв на службу 150 швейцарських найманців. Юлій II сам був добре знайомий з військовими можливостями швейцарців, оскільки сам деякий час служив єпископом Лозанни.
Чи справді швейцарська гвардія воює?
Так, якщо необхідно захистити Папу.
Найвідомішим прикладом є розграбування Рима 1527 року. Під час Італійських війн XVI століття повстанська частина армії Габсбургів убила власного командира і розграбувала Рим. Тисячі мирних жителів загинули, а десятки храмів і монастирів було зруйновано всього за кілька днів.
Серед жертв було 147 швейцарських гвардійців (з загального числа 189), які загинули, захищаючи Папу Климента VII і забезпечуючи йому прохід через Пассето-ді-Борго, коридор, що з’єднує Ватикан з укріпленим замком Сант-Анджело.
Тевтонський цвинтар, розташований на південь від Ватикану, був побудований на місці, де того дня гвардійці захищали Папу ціною власного життя.
Після закінчення Італійських війн швейцарська гвардія перестала бути військовою бойовою одиницею і стала радше почесною вартою. Однак було кілька інших випадків, коли члени швейцарської гвардії брали участь в активних бойових діях. Дванадцять швейцарських гвардійців билися при Лепанто в 1571 році.
Хоча швейцарські гвардійці не брали участі в активних бойових діях під час Другої світової війни, Папа Пій XII попросив їх пройти навчання зі стрільби та вдосконалити наявний ватиканський арсенал на випадок потенційного нападу Німеччини на Ватикан.
Скільки є швейцарських гвардійців?
Наразі швейцарська гвардія нараховує 135 членів. Але протягом років ця кількість змінювалася.
На межі XVIII-XIX століть гвардію кілька разів розформовували і відновлювали — через наполеонівські війни і вторгнення п’ємонтців до Рима.
Після проголошення Королівства Італія у середині ХІХ століття швейцарська гвардія зазнала значного занепаду. Однак командир Жюль Репон, який служив з 1910 по 1921 рік, реформував гвардію шляхом численних змін. Він реорганізував сили таким чином, щоб вони складалися з коменданта, п’яти старших офіцерів, 15 молодших офіцерів, капелана та 110 алебардників.
Реформи Репона призвели до тижневого заколоту в липні 1913 року, який закінчився виключенням 15 членів гвардії. Однак вони були ефективними у відновленні швейцарської гвардії як професійної військової сили.
У 1979 році було встановлено усталену кількість гвардійців: 100 осіб, а у 1998 році її збільшили до 110. У 2018 році з огляду на безпекові проблеми у Ватикані кількість гвардійців збільшили до 135 осіб.
Чи обов’язково папські гвардійці мають бути швейцарцями?
Усі швейцарські гвардійці повинні мати швейцарське громадянство. Але не має значення, чи воно набуте при народженні, чи шляхом натуралізації. Тому деякі швейцарські гвардійці народилися за межами Швейцарії, або мають нешвейцарське етнічне походження.
Наприклад, Дхані Бахманн, солдат індійського походження, усиновлений в дитинстві швейцарською родиною, став першим гвардійцем неєвропейського походження у 2002 році, а Себастьян Евіота у 2025 році став першим гвардійцем філіппінського походження.
Які ще є вимоги до швейцарських гвардійців?
Новобранці повинні бути неодруженими чоловіками-католиками віком від 19 до 30 років. Вони повинні мати повну загальну середню освіту або професійний диплом, а також пройти базову підготовку у Швейцарських збройних силах, яка зазвичай триває від 18 до 21 тижня.
До того ж, вони повинні мати зріст, вищий за 175 см.
Чи дають вони обітницю безшлюбності?
Хоча гвардійці повинні бути неодруженими на момент вступу до військових лав, вони не дають обітницю безшлюбності. Їм дозволено одружуватися після п’яти років служби і за умови, що їм вже виповнилося 25 років. Одружені швейцарські гвардійці зобов’язуються служити щонайменше ще три роки.
У 2018 році Папа Франциск спростив процес одруження гвардійців. Він скасував вимогу про підвищення до звання капрала, необхідну для одруження. У січні цього року Папа також закликав швейцарських гвардійців одружуватися.
«Мені подобається, що гвардійці одружуються; мені подобається, що у них є діти, у них є сім’я. Цей аспект став набагато актуальнішим, оскільки кількість одружених гвардійців з дітьми зросла, а добробут сімей має фундаментальне значення для Церкви та суспільства», — сказав він.
Де живуть швейцарські гвардійці?
Швейцарські гвардійці живуть у своїх казармах одразу за Порта Сант-Анна, однією з головних точок доступу до Ватикану.
Гвардійці нижчого рангу мешкають у гуртожитках. Мірою просування по службі вони перебираються до двомісних або тримісних кімнат, а після одруження — в окремі помешкання.
Фактично, одруженим гвардійцям дозволено проживати і за межами Ватикану, якщо у Ватикані для них та їхніх сімей немає житла.
У 2016 році було створено фонд для фінансування реконструкції казарм, що має розпочатися після закінчення Ювілею. Проєкт передбачає забезпечення майже всіх гвардійців невеликими квартирами і окремими ванними кімнатами на зміну гуртожиткам.
Чи була уніформа швейцарської гвардії розроблена Мікеланджело?
Як би не хотів вас переконати у цьому Ден Браун, але ні.
Хоча це один із найпоширеніших міфів, пов’язаних зі швейцарською гвардією, нинішню форму розробив той-таки Жюль Репон, командир, який модернізував ці збройні сили.
Вважається, що через деякий час після того, як швейцарська гвардія вперше прибула до Рима, Папа Лев X, член родини Медічі, подарував їм уніформу у кольорах герба його родини: жовтому, синьому і червоному.
Хоча з часом уніформи змінювалися, а деякі виходили з ужитку, Репон ретельно відтворив уніформу, послуговуючись зображеннями епохи Відродження і кольоровою гамою родини Медічі. Дослідження Репона були такі обширні, що у 1917 році їх видали окремою публікацією під назвою «Le costume de la Garde suisse pontificale et la Renaissance italienne» («Уніформа швейцарської гвардії та італійське Відродження»).
Чи це правда, що швейцарська гвардія недавно отримала нові мундири?
Це правда, але їхня традиційна уніформа нікуди не подінеться.
2 жовтня швейцарська гвардія представила нову темну уніформу, призначену для прийомів, обідів у посольствах та інших нецеремоніальних заходів. Її носитимуть старші чини швейцарської гвардії. Але під час виконання своїх службових обов’язків вони й надалі використовуватимуть свою традиційну барвисту уніформу.
Чи можна купити уніформу швейцарського гвардійця?
Ні. Тільки гвардійці, які служать більше п’яти років, можуть зберегти свою форму, і вони підписують зобов’язання бути похованими у своїй формі або ж повернути її Асоціації колишніх швейцарських гвардійців. Кажуть, що це правило запровадили після того, як діти та онуки колишніх швейцарських гвардійців почали продавати онлайн їхні мундири.
Уніформи колишніх швейцарських гвардійців, які не хочуть, щоб їх у ній поховали, зазвичай знищують у Ватикані.
Чи має швейцарська гвардія гімн?
Ні. На всіх заходах за участі швейцарської гвардії виконують швейцарський і ватиканський гімни. Але дехто вважає чимось на кшталт неофіційного гімну швейцарської гвардії пісню павер-метал-гурту «Sabaton» «The Last Stand», яка розповідає про захист гвардійцями Папи у 1527 році.
фінансово.
Щиро дякуємо!
