Північна Корея, Ірак та Сомалі – три країни світу, які на сьогодні є найнебезпечнішими для християн.
Про це йдеться в оприлюдненому 7 січня 2015 р. щорічному рапорті Міжнародної Організації Допомоги Переслідуваним Християнам «Open Doors» (Відчинені двері), яка є міжконфесійною та вже понад 50 років заанґажована у надаванні допомоги християнам, переслідуваним за віру. Як і щороку, у переліку названо 50 країн, розміщених відповідно до рівня загрози.
Рапорт підтверджує загальну тенденцію зростання кількості випадків переслідування християн у світі, яке відзначається також у тих місцях, в яких у нещодавньому минулому ще не мало великого розмаху, як от в деяких частинах Азії, Латинської Америки, й, особливо, у центральній Африці. Згідно з оцінками «Open Doors», в період від 1 листопада 2013 р. до 31 жовтня 2014 р., через причини, безпосередньо пов’язані з вірою, були вбиті приблизно чотири з половиною тисячі християн та зазнали атак понад 1000 храмів.
Вже тринадцять років поспіль перше місце у цьому списку займає Північна Корея, набравши 92 з-поміж 100 оціночних балів, за якою йде Сомалі, контрольована ісламськими екстремістами «Аль-Шабааб» та Ірак, частина якого окупована так званою «Ісламською державою». У першу десятку також потрапили такі африканські країні, як Судан, Еритрея та Нігерія.
Але не лише екстремізм стає джерелом обмежень для християн. У деяких випадках, як от в Джибуті, Танзанії чи на Коморських островах, які вважаються поміркованими мусульманськими державами, ісламські практики поступово нав’язуються всім громадянам у ім’я «збереження місцевої культури». Негативні наслідки для християн у деяких країнах настали з утвердженням при владі націоналістичних партій з релігійним ухилом, як от в Індії, яка, набравши 62 оціночні бали, випередила Єгипет. Цього року «новими» представниками списку стали Мексика, Туреччина та Азербайджан.
Організація «Open Doors» укладає рейтинг рівня переслідування на основі об’єктивних критеріїв, залучаючи незалежних експертів з різних країн. Враховуються різні аспекти релігійної свободи, такі як можливість відкрито визнавати свою віру та жити згідно з нею в приватній сфері, у сім’ї, в громаді, у церкві та в громадському житті країни проживання. Окремо до уваги береться рівень насильства, якого зазнають християни.
За матеріалами: Радіо Ватикану