«Ми повинні підіймати руки до молитви і до боротьби», — о. Микола Мишовський

У Вінниці відбулася молитва за вбитих у Маріуполі. Ще ввечері 24 січня, коли було розстріляно мирних громадян Маріуполя, вінничани вийшли помолитися за них та запалити свічки. А в неділю, 25 січня, відбувся телеміст між Вінницею та Маріуполем, а також молитва за загиблих, яку провели священики різних конфесій.

Від РКЦ у молитві взяв участь о. Микола Мишовський. Священик закликав людей не озлоблюватися і тривати у молитві. Досить гостро о. Микола висловився про Росію, називаючи її оселею зла. Проте, переконаний отець Мишовський, Бог на нашому боці. «Ми не повинні дозволити, щоб наші руки опускалися. Ми повинні підіймати їх до молитви і до боротьби», — закликав священик.

Ось що говорив о. Микола Мишовський під час молитовного віче у Вінниці:

«На жаль, ми не знаємо, коли усе це закінчиться, але знаємо, що Бог на нашій стороні. Тому що нам не потрібно чужого — ні землі, ні майна. Ми просто хочемо жити в своїй країні, чесно працювати, ходити на роботу. Бог сказав: “Не вкради!”. Не ми залізли на чужу землю, а наш сусід.»

Москва є оселею зла, скільки горя вона вже принесла нашому народові, грузинському, молдовському та іншим. Бо поки в тій країні у центрі столиці буде лежати труп Леніна — символ сатанізму, доти там будуть сповідуватися брехня, крадіжки, лицемірство. Вони будуть дивитися в очі і брехати, вбивати і переконувати, що так має бути. “Ти сам на себе пустив Град”… На превеликий жаль, маємо такого сусіда… Але разом із тим, не можна озлоблюватися. Ми повинні раціонально використовувати свої сили: фізичні, моральні, душевні. У Старому Завіті, коли ізраїльський народ — прообраз Христової Церкви — воював зі своїми ворогами, Мойсей стояв і молився. Підносив руки вгору, а коли вже не міг і його руки падали, то Аарон збоку стояв і його підтримував. Бо коли падали його руки в молитві, тоді народ програвав. Зараз усі ми не повинні дозволити, щоб наші руки опускалися. Ми повинні підіймати їх до молитви і до боротьби. Жодної хандри не повинні підпустити до себе. Це означає, що нам, як нації, потрібно багато у чому покаятися. Напевно, є дуже багато людей, які або давно не сповідалися, або ніколи… Тільки тоді, коли ми покаємося, змінимося, ми переможемо оселю зла.

Не дозвольте злобі, апатії, суму чи непрощенню вкрастися у наші серця. Робімо усе, що можемо, щоб зупинити смерті, каліцтва і нещастя. І ми переможемо!»

Фото: Людмили Поліщук