Літургійні читання на 23 вересня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Зачаття чесного славного пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Йоана

З дня:

Апостол
Гал 5, 11-21

11 Чому, брати, мене все ще пере­слідують, якщо я і досі проповідую обрізання? Тоді усувається спокуса хреста. 12 О, якби обрізаними були ті, хто непокоїть вас!
13 Адже ви, брати, покликані до свободи. Тільки б свобода ваша не ста­­ла причиною жити по-тілес­ному, але любов’ю служіть один одно­му, 14 бо весь Закон міститься в одно­­му виразі, а саме: Люби свого ближ­­нього, як себе самого. 15 Коли ж ви один одного кусаєте та гризете, то глядіть, щоб ви не знищили один одного.
16 Кажу: живіть духом, і не чини­тимете пожадань тіла. 17 Бо тіло бажає протилежного ду­хові, а дух — протилежного тілу: во­ни протидіють одне одному, щоб ви не чинили того, чого бажаєте. 18 Коли ж вас веде Дух, то ви не під Законом. 19 Учинки тіла очевидні, а саме: [перелюб], розпуста, аморальність, без­соромність, 20 ідолослужіння, чародійство, ворожнеча, сварки, заздрощі, гнів, суперечки, розділення, єресі, 21 злоба, п’янство, гульня і тому подібне. Попереджаю вас, як і ра­ніше попереджав: хто таке робить, Божого Царства не успадкує!

Євангеліє
Мр 7, 5-16

5 І запитують Ісуса фарисеї та книж­ники: Чому Твої учні не дотри­му­ються передань старших і неми­тими руками їдять хліб? 6 А Він відповів їм: Добре Ісая про­­­рокував про вас, лицемірів, як на­пи­сано: Цей народ устами шанує Ме­не, серце ж їхнє далеко від Ме­не. 7 Та даремно поклоняються Мені, навчаючи людських заповідей.
8 Залишивши Божу заповідь, ви тримаєтеся людських передань: [ми­єте глечики, чашки й робите багато чого іншого, подібного до цьо­го]. 9 І Він говорив їм: Ви вміло від­ки­даєте Божу заповідь, аби лише збе­регти передання ваші. 10 Адже Мойсей сказав: Шануй сво­го батька і свою матір; і ще: Хто ли­хословить батька або матір, нехай смертю помре. 11 Ви ж кажете: Якщо хто скаже батькові або матері: корван, тобто дар Богові є те, що ви мали б одер­жа­­ти від мене, 12 то після цього вже дозво­ля­єть­ся нічого не робити для батька чи для матері, — 13 усуваєте Боже Слово оцим вашим переданням, яке ви ж і вста­но­вили. І робите багато інших по­діб­них речей!
14 І, покликавши знову людей, ка­зав їм: Послухайте Мене всі та зро­зумійте. 15 Нічого немає поза людиною, що входило б у неї і робило б її нечис­тою, але те, що виходить із неї, — те людину опоганює. 16 [Якщо хто має вуха, нехай слу­хає].

Предтечі:

Апостол
Гал 4, 22-31

22 Адже написано, що Авраам мав двох синів — одного від рабині, а другого від вільної. 23 Але той, хто від рабині, наро­дився по-тілесному, а той, хто від віль­­ної, — згідно з обітницею. 24 Розуміти це потрібно образно, адже тут — два Завіти. Один із Сі­най­­ської гори: це Агар, яка наро­джує в раб­ство. 25 Агар означає гору Сінай в Ара­­вії та відповідає теперішньому Єру­салиму, який перебуває в рабстві разом зі своїми дітьми. 26 А горішній Єрусалим вільний; він є матір’ю для [всіх] нас. 27 Адже написано: Звеселися, не­плідна, яка не родила! Радій і викли­куй ти, яка не терпіла мук родів, бо на­багато більше дітей у покинутої, ніж у тієї, яка має чо­ло­віка!
28 Ви ж, брати, є дітьми обітниці — як Ісаак. 29 Але як тоді народжений за ті­лом переслідував народженого за ду­хом, так і тепер. 30 Та що каже Писання? — Про­же­ни рабиню та її сина, адже син ра­бині не буде спадкоємцем разом із сином вільної. 31 Отже, брати, ми є дітьми не рабині, а вільної!

Євангеліє
Лк 1, 5-25

5 В дні Ірода, царя Юдеї, був один священник на ім’я Захарія, з денної чер­ги Авії, та його жінка з дочок Ааро­на, а ім’я її — Єлизавета. 6 Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконували всі Господні заповіді й настанови. 7 Та не мали вони дитини, бо Єли­завета була неплідна; обоє поста­рі­ли в днях своїх.
8 Одного разу, коли він за своєю ден­­ною чергою служив перед Бо­гом, 9 за звичаєм священства випало йому ввійти до Господнього храму, щоб кадити. 10 А весь народ під час кадіння мо­­лився знадвору. 11 І з’явився йому Господній ан­гел, який стояв праворуч кадильного жертовника. 12 Захарія, коли побачив, жах­нув­ся, його охопив страх. 13 Та ангел промовив до нього: «Не бійся, Захаріє, тому що мо­ли­т­­ва твоя почута! Твоя дружина Єлизавета наро­дить тобі сина, і даси йому ім’я — Йоан. 14 І буде тобі радість та потіха, і ба­га­то хто зрадіє з його наро­джен­ня. 15 Бо він буде великий перед Гос­подом; ні вина, ні п’янкого напою не питиме; і наповниться Духом Свя­тим ще з утроби своєї матері. 16 І наверне він багатьох ізраїльських синів до їхнього Господа Бога; 17 і він ітиме перед Ним у дусі та си­лі Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, а непокірних — до мудрості праведних, щоби приго­тувати Господеві досконалий народ». 18 І промовив Захарія до ангела: «З чого я про це дізнаюся? Адже я ста­рий, та й дружина моя поста­рі­ла в днях своїх». 19 У відповідь ангел сказав йому: «Я Гавриїл, — той, хто стоїть перед Богом; ме­не послано говорити з тобою і бла­говістити тобі це. 20 І ось ти будеш мовчати і не змо­жеш говорити до того дня, поки це збудеться, за те, що ти не по­вірив моїм словам, які спов­нять­ся сво­го часу!»
21 Люди чекали на Захарію і ди­ву­­валися, чому він затримувався в храмі. 22 Коли він вийшов, то не міг го­во­­рити до них, і вони зрозуміли, що він бачив видіння в храмі, а він гово­рив до них знаками й залишався німим. 23 І коли закінчилися дні його слу­­жіння, він пішов до свого дому. 24 А після тих днів його дружина Єлизавета зачала й таїлася п’ять міся­ців, кажучи: 25 «Так мені вчинив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоби зняти мою ганьбу перед людьми».