Не тільки релігійні меншини в Європі, але й віруючі, що належать до релігійних груп більшості, страждають від нетерпимості та дискримінації за ознакою релігії або переконань.
У своїй резолюції № 2036 Парламентська Асамблея Ради Європи засудила насильство проти християн та закликала вжити додаткових заходів для «сприяння мирному співіснуванню релігійних громад у державах-членах Ради Європи»».
Дебати з цього приводу відбулися під час сесії ПАРЄ 29 січня 2015 року на підставі доповіді Комітету з питань рівності і недискримінації, автором якої був депутат, єпископ Церкви ЄХБ Молдови Валерій Гілецький.
Згідно з наведеними офіційними даними, у Франції 84 % актів вандалізму протягом 2010 року були спрямовані проти християнських релігійних споруд. У Швеції правоохоронці за 2012 рік зафіксували 785 антирелігійних злочинів (проти 651 у 2011 р.), із них 200 (проти 162 у 2011 р.) були класифіковані як мотивовані упередженнями проти християн. Італійський дослідний центр «Ні християнофобії» заявляв про те, що 2012 рік був найгіршим роком для релігійної свободи в Іспанії, з численними випадками нападів на релігійні святині або духовенство.
Зовсім недавно, у липні 2014 року, в доповіді про становище в галузі прав людини в Україні, Управління Верховного комісара ООН з прав людини повідомило про зростання кількості нападів на протестантські та католицькі храми в районах Донбасу, контрольованих збройними групами.
Після розгляду цієї доповіді ПАРЄ зауважила у резолюції: «Численні акти ворожості, насильства й вандалізму були зафіксовані останніми роками проти християн та їхніх місць відправлення культу, але ці дії часто залишаються поза увагою національної влади».
Задля запобігання дискримінації та переслідуванням християн Резолюція № 2036 (2015) закликає уряди держав заохочувати культуру терпимості і «життя разом» на основі прийняття релігійного плюралізму і внеску релігій у демократичне і плюралістичне суспільство, а також поважати право окремих осіб не дотримуватися жодної релігії.
ПАРЄ закликає сприяти розумному пристосуванню в рамках принципу непрямої дискримінації, з тим щоб:
- Відстоювати свободу совісті на робочому місці, забезпечуючи при цьому збереження доступу до передбачених законом послуг та охорону права інших бути вільними від дискримінації;
- Поважати право батьків забезпечувати своїм дітям освіту у відповідності зі своїми релігійними або філософськими переконаннями, гарантуючи при цьому фундаментальне право дітей на освіту в критичному і плюралістичному форматі;
- Забезпечити християнам можливість повною мірою брати участь у суспільному житті.
Резолюція ПАРЄ також рекомендує країнам-учасницям Ради Європи:
- захистити мирне здійснення права на свободу зібрань, зокрема вживаючи заходів, аби контр-демонстрації не впливали на право демонстрації у відповідності з керівними принципами щодо свободи зібрань;
- відстоювати фундаментальне право на свободу вираження своєї думки шляхом забезпечення того, щоб національне законодавство надмірно не обмежувало релігійно-мотивованих промов;
- публічно засудити застосування і підбурювання до насильства, а також усі форми дискримінації та нетерпимості на релігійному ґрунті;
- боротися й запобігати випадкам насильства, дискримінації та нетерпимості, зокрема через проведення ефективних розслідувань, щоб уникнути почуття безкарності серед винних;
- заохочувати засоби масової інформації уникати негативних стереотипів і забобонів у спілкуванні щодо християн, таким же чином, як і для будь-якої іншої групи;
- забезпечити захист спільнот, що належать до християнських меншин, і зробити можливою реєстрацію таких громад як релігійних організацій.
«Ухвалення цієї резолюції важливе і для України: з огляду на необхідність захисту християн від переслідувань на Сході України та в Криму», — зазначив депутат Верховної Ради України Павло Унгурян. За його словами, частина поправок до тексту прийнятої Резолюції була подана делегатами від України.
За матеріалами: Інститут релігійної свободи
фінансово.
Щиро дякуємо!
