Заповіді любові до братів менших

Роздуми над Божим Словом на понеділок І тижня Великого Посту

«Коли прийде Син Людський у cвоїй славі й усі ангели з Ним, тоді сяде на престолі cвоєї слави».

Час, про який ідеться, це час Останнього суду. Час, коли кожен із нас буде розділений «на два табори».

Ісус намагається донести суть Останнього суду простими, доступними словами, тому і прирівнює нас до овець та козлів. Пригадуємо, що образ «вівці» у Біблії має особливе місце. Вівця, як символ чистої жертви (Чис 15, 3) і кожного з нас, хто слухає голос Пастиря: «Мої вівці слу­хаються Мого голосу, і Я знаю їх, і во­ни йдуть за Мною, і Я даю їм вічне життя, і вони не загинуть повік, і ніхто не забере їх з Моїх рук» (Йн 10, 27-28). Образ «козлів» — образ грішних: «Бо коли хто посоромиться Мене і Моїх слів перед цим пере­люб­ним і грішним родом, того і Син Людський посоромиться, коли прий­де в славі свого Отця з ангела­ми свя­ти­ми!» (Мк 8, 38).

Заклик Ісуса: «прийдіть, благословенні Мого Отця» (тобто прославлені, вибрані)  та «успадкуйте Царство», свідчить про те, що ми — спадкоємці, сини, дочки Його Слави.Яким чином я можу бути вшанованим званням «благословенний»? Дуже влучно про «благословення» сказано у книзі Второзаконня та в Євангелії від Луки: «Ось я покладаю сьогодні перед вами благословення та прокляття; благословення, коли будете слухатися заповідей Господа, Бога вашого… прокляття, коли не будете слухатися заповідей Господа, Бога вашого, і звернете з дороги, яку заповідаю вам нині, та підете за іншими богами, яких не знаєте» (Втор 11, 26-28); «Дійсно бла­жен­ні ті, які слухають Боже слово і бережуть його!» (Лк 11, 28). Чи готовий я прийняти благословення — цю чашу, цю участь?

Голод, спрага, нагота, хвороба, тюрма виступають свого роду заповідями милосердя, любові до ближнього, до братів менших, до бідних. Ісус не вимагає від мене чогось надзвичайного, але вказує на тілесні, земні речі — ті, які мені під силу.

«З того дізнаються всі, що ви — Мої учні, коли любов матимете між собою» (Йн 13, 35).