Роздуми над Словом Божим на Четвер І тижня Великого Посту
«Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам, бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а хто стукає відчинять йому».
Проси, шукай, стукай — усі слова використано в активному стані, вони вказують на постійну активність, а не пасивність. Просити — означає, що маю взивати з вірою, говорити словами молитви; шукати — бути постійно в пошуках, шукати серцем; стукати — ділами милосердя в двері милосердного Бога.
Прослідковуємо, що в цих словах Ісус не просто каже «проси», але — здобувай з ревністю, зусиллям; «шукай, стукай» — розшукуй із терпінням і постійністю. Як говорив св. Златоуст: «Для того і замкнуті двері, щоб спонукати тебе до штовхання». «Візви до мене, і я обізвусь і об’явлю тобі велике і незбагненне, чого ти досі не знав» (Єр 33, 3). «Я люблю тих, які мене люблять; І хто шукає мене пильно, той знаходить» (Прип 8, 17). Милосердя Отця таке безмежне, що Він сам взиває і благає про твою любов. Але зауважмо, що Отець вислуховує тебе тоді, коли ти слухаєш Його: «і що б ми не просили, одержуємо від Нього, бо заповіді Його бережемо і чинимо те, що Йому угодне» (1 Йн 3, 22). Можливо, ти запитував себе: «Чому мої прохання очікують у довжелезній черзі “невиконаних”?» Мабуть, тому, що ми часто просимо у Бога каміння, замість хліба духовного; просимо те, що нам зовсім не корисне. Святий Златоуст говорить: «Не проси, нічого світського, але усього духовного, і неодмінно отримаєш». Отримавши скарби благодаті й любові Отця, спроможний будеш діяти вчинками милосердя, готовий виконати золоте правило — заповідь любові до ближнього: «Любов не чинить зла ближньому, тож любов — виконання Закону» (Рим 13, 10). Запитай себе, чи перебуваєш ти в активному стані пошуку, а чи зупинився у своїх розчаруваннях, обуреннях за невислухане Богом прохання?