Католики в Криму надалі не мають реєстрації. Це наслідок політики властей після анексії Криму Росією.
Після падіння Радянського Союзу Крим пережив період розвитку різних форм релігійного життя. Якщо на початку 1990‑х було зареєстровано заледве 37 релігійних спільнот, то в березні 2014‑го їх було вже 2083.
За офіційними даними, православні становлять понад 42% мешканців Криму, мусульмани — 29%, християни віри євангельської — 20%. Однак багато що вказує на те, що різнорідний з релігійного погляду Крим стає простором, де легально можуть діяти виключно православні парафії, які визнають главенство Московського патріархату. Все це — завдяки новим юридичним правилам, запровадженим Росією. Було вирішено, що всі релігійні спільноти мусять пройти поновну реєстрацію, відповідно до російського законодавства; на це було виділено час до кінця 2014 року. Пізніше термін пересунуто до березня 2015 року.
На практиці ж завдання виявилося неможливим для виконання. За останньою інформацією, до кінця лютого 2015 р. зареєстровано тільки 9 (!) релігійних спільнот на весь півострів. Документи 73 юридичних осіб-спільнот ще проходять реєстрацію. Що буде з рештою, невідомо.
Наслідки відсутності державної реєстрації можуть бути дуже серйозними. Священнослужителі таких спільнот будуть усунуті зі служіння в закладах охорони здоров’я, освіти, в’язницях та інших публічних місцях. Спільноти без реєстрації також не зможуть запрошувати до себе духовенство з інших країн ані відкривати банківські рахунки чи провадити будівельні інвестиції. Найскрутніше становище виявилося у кримських татар. Жодна з 647 мусульманських спільнот на сьогодні не отримала реєстрації. Влада запевняє, що реєстрація це тільки формальність, однак практика показала, що виконати цю формальність вельми нелегко. Тим більше що остаточні рішення ухвалюються не в Сімферополі, а в Москві. Чималих труднощів зазнають також місцеві католики.
Під кінець минулого року Апостольський Престол домовився з урядом Росії, що з кримських парафій, які належать до Одесько-Сімферопольської дієцезії, буде створений т.зв. душпастирський округ. Керуватиме ним Центральний орган, який очолить єпископ Яцек Пиль ОМІ, єпископ-помічник Одесько-Сімферопольський, чия резиденція знаходиться у Сімферополі. Однак досі не вдалося зареєструвати жодної з дев’яти наявних у Криму католицьких парафій. Також не вирішено остаточно статусу жодного з католицьких священиків, ні латинського, ні східного обрядів. Стан невпевненості щоразу сильніший. «Ми молимося і чекаємо», каже єпископ Яцек, звертаючись із проханням про молитву в цій справі.
Залишається сподіватися на давню фразу про російські порядки: «Суворість російських законів компенсується необов’язковістю їх виконання». Це сказав Михайло Салтиков-Щедрін, російський письменник ХІХ століття. Скидається на те, що від ХІХ по ХХІ століття у Росії мало що змінилося.
За матеріалами: wiara.pl
На знімку: Ялта, храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії; інтер'єр, орган. Фото: Україна Інкогніта